Щеплення проти грипу: захист, що виходить за межі сезону
Грип вважається одним із найбільш поширених інфекційних захворювань, яке щороку охоплює мільйони людей. В Україні лише протягом епідемічного сезону 2024–2025 було зареєстровано понад 4,6 мільйона випадків грипу та ГРВІ. Проблема в тому, що грип не обмежується кількома днями високої температури та слабкості. Ускладнення у вигляді пневмонії або ураження серцево-судинної системи можуть мати довготривалі наслідки.
Наукові дослідження показують, що грип пов’язаний не лише з тимчасовими фізичними проблемами, а й із нейродегенеративними процесами. Так, у дослідженні 2023 року, де проаналізували біобанк-дані понад 400 тисяч осіб, було встановлено, що грип і його ускладнення асоціюються з розвитком п’яти нейродегенеративних захворювань, серед яких деменція та хвороба Паркінсона.
Особливо вражають результати досліджень, які доводять ефективність вакцинації. У 2022 році науковці з Массачусетської загальної лікарні та Техаського наукового центру здоров’я вивчили дані понад 1,8 мільйона людей віком від 65 років. Виявилося, що хоча б одне щеплення проти грипу знижувало ризик розвитку хвороби Альцгеймера на 40% протягом наступних чотирьох років.
Аналогічні результати підтвердило дослідження 2024 року, яке охопило понад 70 тисяч людей. Там було зафіксовано 17% зниження ризику деменції у вакцинованих осіб. Таким чином, звичайна сезонна вакцинація може мати довготривалі переваги для збереження когнітивного здоров’я.
Вакцина проти вітрянки: прихований союзник у боротьбі з деменцією
Щеплення проти вітрянки зазвичай сприймається як захід захисту від дитячої інфекції. Однак сучасні дослідження відкрили новий вимір його значення. У 2024 році у Вельсі було проведено масштабне дослідження за участю понад 280 тисяч дорослих. Результати показали: щеплення проти вітрянки знижувало ризик деменції на 20% протягом семи років.
Ці дані збігаються з австралійським дослідженням, у якому взяли участь понад 100 тисяч людей. Науковці зробили висновок, що вакцинація не лише запобігає реактивації вірусу варіцела-зостер, а й зменшує ймовірність розвитку нейродегенеративних процесів.
Вірус, який викликає вітрянку, здатний залишатися в нервових клітинах у стані «сплячки», а в дорослому віці проявлятися у вигляді оперізувального лишаю. Ця форма хвороби супроводжується болючим висипом і серйозними ускладненнями. Вакцинація запобігає реактивації вірусу, зменшуючи ризик як фізичних, так і когнітивних наслідків.
Американський Центр з контролю та профілактики захворювань рекомендує дві дози вакцини дорослим від 50 років, а також людям із ослабленим імунітетом від 19 років. Це підтверджує актуальність щеплення для широких груп населення.
Респіраторно-синцитіальний вірус: нова вакцина і нові перспективи
Респіраторно-синцитіальний вірус (РСВ) довгий час залишався недооціненою загрозою. Хоча у дітей він зазвичай спричиняє легкі симптоми, у літніх людей може призвести до серйозних ускладнень і навіть смерті. У США щороку від РСВ помирають до 300 дітей віком до п’яти років і від 6 до 10 тисяч людей старшого віку.
У 2023 році в США була схвалена перша вакцина проти РСВ. Уже перші масштабні дослідження показали її потенціал: серед понад 430 тисяч учасників вакцинація проти РСВ асоціювалася зі зниженням ризику деменції протягом 18 місяців.
CDC рекомендує вакцинацію дорослим від 75 років, а також людям від 50 років, які мають підвищений ризик тяжкого перебігу захворювання. В Україні вакцину проти РСВ вводять переважно вагітним жінкам для захисту новонароджених, але світові тенденції свідчать, що найближчим часом її застосування може розширитися і на інші групи населення.
Вакцина проти правця, дифтерії та кашлюку: подвійна користь
Щеплення проти правця, дифтерії та кашлюку давно входить до календаря обов’язкових щеплень. У більшості випадків його сприймають як базовий захід захисту від класичних інфекцій. Проте наукові дослідження показали, що воно має додаткову цінність.
У 2021 році було проведено дослідження, яке встановило: люди старшого віку, що пройшли вакцинацію і від вітрянки, і від правця, дифтерії та кашлюку, мали ще нижчий ризик розвитку деменції, ніж ті, хто зробив лише одне з цих щеплень. Це доводить можливість кумулятивного ефекту.
В Україні вакцинація проти цих інфекцій починається з раннього дитинства: у 2, 4, 6 та 18 місяців, далі у 6 і 16 років. Надалі кожен дорослий має повторювати щеплення кожні 10 років. Таким чином, підтримка імунітету стає інструментом не лише фізичного захисту, а й збереження когнітивного здоров’я.
Як саме вакцини впливають на ризик деменції
Науковці поки що не дають остаточної відповіді, як саме вакцини знижують ризик деменції. Є дві основні гіпотези. Перша полягає в тому, що щеплення зменшують ризик інфекцій і тяжкість їхнього перебігу. Це, у свою чергу, знижує ймовірність запальних процесів, які можуть сприяти атрофії мозку.
Друга гіпотеза пов’язана з активацією імунної системи. Вакцини можуть формувати більш збалансовану імунну відповідь, що захищає мозок від пошкоджень. За словами лікаря Аврама Бухбіндера, навіть процеси, які відбуваються поза мозком, мають суттєвий вплив на його здоров’я.
Дослідження також підтверджують особливий зв’язок між вірусом варіцела-зостер та деменцією. Оскільки цей вірус може залишатися в нервових клітинах і впливати на мозок, щеплення проти нього стає не лише профілактикою інфекції, а й способом зниження когнітивних ризиків.
Водночас важливо зазначити, що нинішні дані свідчать лише про асоціацію, а не про прямий причинно-наслідковий зв’язок. Люди, які роблять щеплення, часто більше дбають про здоров’я і ведуть активніший спосіб життя. Проте навіть у країнах, де дати початку вакцинації були встановлені довільно, вакциновані люди демонстрували менший ризик деменції. Це зміцнює підстави для подальших контрольованих досліджень.
Висновок
Сучасні наукові дані доводять: вакцинація – це не лише профілактика конкретних інфекцій, а й важливий інструмент збереження когнітивного здоров’я. Грип, вітрянка, респіраторно-синцитіальний вірус і комплекс правця, дифтерії та кашлюку – щеплення проти цих захворювань асоціюються зі зниженням ризику деменції.
Для суспільства, що старішає, це відкриття має величезне значення. Вакцинація може стати одним із найефективніших інструментів профілактики когнітивних розладів поряд із правильним харчуванням, фізичною активністю та психічним здоров’ям.
