Велика Британія готується зробити історичний крок у реформуванні виборчої системи: уряд анонсував плани надати право голосу громадянам віком від 16 років. Цей крок вже назвали найбільшим розширенням виборчих прав у країні з 1969 року, коли віковий ценз було знижено з 21 до 18 років. У державі налічується понад 1,6 мільйона осіб у віці 16–17 років — це значний електоральний ресурс, що може змінити політичний ландшафт країни.
Уряд під керівництвом лейбористів пояснює реформу необхідністю оновити демократичну систему на тлі критичного падіння довіри до інституцій. Явка на виборах 2024 року становила лише 59,7% — найнижчий показник за останні два десятиліття. «Демократія на межі кризи. Ми маємо зупинити втрату легітимності політики», — наголосила заступниця прем’єр-міністра Анджела Рейнер у супровідній доповіді до урядового плану.
Незважаючи на гучні заяви, нова вікова межа ще не набула чинності — її потрібно закріпити законом, який має пройти обидві палати парламенту. Проте з огляду на більшість лейбористів у Палаті громад і традиційне самостримання Палати лордів щодо передвиборчих обіцянок, ухвалення документа є лише питанням часу. Наступні загальні вибори очікуються не раніше 2029 року, тож є достатньо часу на впровадження.
Підтримка ініціативи серед молоді висока. Підлітки, які вже можуть працювати, платити податки, вступати до армії або виходити зі школи у 16 років, вимагають і політичного голосу. Багато хто з них усвідомлює вплив державної політики на власне життя — від освіти й медицини до ринку праці. Проте критики нагадують: кандидатами у виборах британці можуть ставати лише з 18 років, як і одружуватись без дозволу батьків, купувати алкоголь або брати участь у бойових діях.
Міжнародний досвід свідчить, що голосування з 16 років — не унікальне явище. Такий вік дозволено в Австрії, Бразилії, Аргентині, на Кубі та ще кількох територіях. У Німеччині та Бельгії підлітки можуть голосувати на виборах до Європарламенту, але не на федеральних. У самій Британії 16-річні вже мають право голосу на виборах до парламентів Шотландії та Уельсу.
Політичні наслідки цієї реформи є предметом гарячих дискусій. Молодь традиційно підтримує лівоцентристські сили, тому лейбористи, ймовірно, сподіваються на розширення електоральної бази. Зелені партії також очікують зростання симпатій. Однак не все однозначно: опитування показують, що значна частина молодих виборців підтримує правопопулістську партію Reform U.K., лідером якої є Найджел Фарадж. За даними одного з опитувань, кожен п’ятий виборець віком 18–24 років симпатизує цій силі.
Консерватори ж звинувачують уряд у маніпуляціях: «Це відверта спроба Лейбористської партії забезпечити собі перевагу шляхом конституційних змін без належних консультацій», — заявив представник торі Пол Голмс.
Окрім зміни вікового цензу, уряд планує реформувати систему реєстрації виборців — вона стане більш автоматизованою, із ширшим переліком документів, придатних для ідентифікації, зокрема банківських карток.
Ще одна складова реформи — обмеження іноземного фінансування політичних партій. Після чуток про можливі пожертви мільярдера Ілона Маска на користь Reform U.K., виникли побоювання щодо втручання ззовні. Новий закон має заборонити передачу коштів через фіктивні компанії і посилити перевірку донорів.
Останній раз, коли Лейбористська партія ініціювала зниження віку для голосування — у 1969 році — вона програла наступні вибори. Тож історія може повторитись, або ж стати початком нової політичної доби для Британії, де 16-річні не лише слухають новини — а й формують їх.
