У ніч з Великої суботи на неділю вулиці стародавнього кварталу Баб Тума заповнилися м’яким світлом свічок і співом хору, а на площах навколо Катедри Маріамітів гомін вірян не вщухав допізна. Тут, у мікросвіті візантійської архітектури та східних базилік, здавалося, що після падіння режиму Асада життя мало б заново розгорнутися під знаком терпимості й взаємоповаги. І дійсно, великодні служби у Паломницькій церкві Аль-Зейтуна та в кількох вірменських парафіях пройшли без прикрощів: прихожани несли букети фіалок, діти тримали в руках крашанки, а молодь у святковому вбранні фотографувалася біля розукрашаних фасадів.
Безпека на «першому випробуванні»
Ще за кілька днів до Великодня нова влада, очолювана екс‑повстанським командиром Ахмедом аль‑Шара, розгорнула посилену охорону в історичних християнських кварталах. Уздовж вулиць, що ведуть до Баб Туми, розташувалися пости зі співробітниками поліції в чорній формі: серед них були й ті, хто раніше проходив службу у формуваннях вільної сирійської армії. За словами місцевих жителів, цю охорону вони сприймали як знак доброї волі нового керівництва. «Якби не вони — я б, мабуть, не ризикнула відвідати службу», — зізналася 40‑річна Анжела Аммеян, спостерігаючи за процесією під стінами Вірменської апостольської церкви.
Захисники святкувань, за твердженнями офіційних представників, виконували стандартні завдання: перевіряли документи, пропускали лише тих, хто мав посвідку на проживання чи спеціальне запрошення, та слідкували за порядком. Однак для багатьох християн це стало першою репетицією нового соціального договору між владою та віруючими меншинами. «Я відчуваю себе в безпеці — нічого не змінилося», — коментувала під час ранкової меси в Катедрі Маріамітів 50‑річна Гайда Галут.
Тіні минулого: побоювання та невизначеність
Та попри урочистий настрій Дамаска, поза столицею християни не менш стримані у своїх сподіваннях. «Ми бачимо зростання стрілецького насильства та масові вбивства алавітів на узбережжі в березні», — зауважив 80‑річний Ківорк Ківоркян, голова церковного комітету при Вірменській церкві. Він наголосив, що багато його одновірців досі мешкають у провінціях, де доступ іноземних журналістів обмежено, і про реальний стан справ там вони дізнаються з пізнім запізненням. «Чи зможемо ми далі збиратися на богослужіння без перешкод? Питання залишається відкритим», — сказав він.
Подекуди на вулицях Дамаска й справді можна було помітити натяки на попередні репресії: на подвір’ях деяких барів, популярних серед молоді ще за часів Асада, працівники нового уряду намагалися припинити роботу. Ці спроби викликали невдоволення частини населення, яке сприймає заклади як простір дозвілля та міжрелігійного спілкування.
Святкування Великодня в Маріамітському соборі Дамаска, Сирія, у неділю. Нанна Хайтманн
«Воскресіння» за кварталами та думки про майбутнє
Багато вірян згадували слова єпископа церкви Аль-Зейтуна, який під час великодньої проповіді порівняв Воскресіння Христа із «відродженням Сирії». Метафору підхопили пресслужби та активісти: у соцмережах ширилися фото, де поруч із традиційними іконографічними зображеннями диякона та ангелів красувався новий державний прапор із тризубом і мережею лаврових гілок.
Однак не всі поділяють оптимізм, що воскресіння країни справді відбудеться на засадах плюралізму. Те, що 20 квітня великодні богослужіння в Дамаску минули без інцидентів, деякі вважають радше мінімально необхідним знаком: «Мабуть, уряду потрібно показати іноземцям та журналістам — ось бачите, як ми толерантні», — прокоментував на виході з Катедри Маріамітів режисер Фаді Зугаіб. Він наголосив, що реальна влада й надалі зосереджена в руках нової еліти, сформованої переважно з колишніх повстанців та їхніх радників.
Виклики інклюзії та міжконфесійний діалог
Протягом останніх місяців нова влада оголосила про план розробки нової конституції, однак його обговорення відбувається закрито для більшості представників громадянського суспільства. Християнські лідери нарікають, що у робочих групах подекуди не було жодного представника Біблійної церкви або протестантської спільноти.
Тим часом планується створити міжрелігійну раду при президентові, до якої увійдуть імами, священики різних конфесій і світські активісти. Такий орган може стати інструментом захисту прав меншин, якщо його консультативні повноваження не будуть формальними.
Погляд уперед
Повертаючись із великодньої служби, віряни брали з собою не лише пофарбовані яйця та поліетиленові пакети з хлібом для нужденних. Разом із традиційним Христос воскрес! вони прагнуть почути від нового уряду реальні кроки на підтримку свободи віросповідання, рівного доступу до освіти та працевлаштування.
У Дамаску Свята неділя стала першим великим іспитом для адмінресурсу. Але справжній урок чекатиме на всіх сирійців за межами урядових кордонів столиці. Чи зможе нова влада забезпечити мир і справедливість у регіонах, які ще лишаються під тінню минулого режиму та міжконфесійних розколів? Цього не покаже жодна велелюдна процесія — тільки сталі реформаторські зусилля та відкритий діалог із суспільством.
Слова священиків, свідків та експертів зібрані під час великодніх богослужінь у Дамаску 20 квітня 2025 року.
