Як повідомляє газета Дейком, продовження воєнного стану дозволяє державі й надалі мобілізовувати військовозобов’язаних, координувати логістику та ресурси оборони, а також офіційно призупинити проведення виборів будь-якого рівня. У результаті президентські та парламентські кампанії, про необхідність яких дедалі частіше говорять за межами України, залишаються замороженими принаймні до осені.
Упродовж останніх місяців на Київ тиснуть водночас і Вашингтон, і Москва — обидві сторони з різних причин наполягають на проведенні виборів. Зокрема, колишній президент США Дональд Трамп, який сьогодні активно впливає на зовнішню політику Республіканської партії, публічно назвав Володимира Зеленського «диктатором». Це висловлювання спровокувало хвилю обурення в українському суспільстві, і, як свідчать соцопитування, посприяло зростанню рейтингів чинного глави держави.
З іншого боку, Володимир Путін дедалі частіше озвучує тези про «відсутність легітимності» в української влади після закінчення президентського терміну Зеленського у 2024 році. Таким чином, Кремль намагається делегітимізувати чинне керівництво України як на внутрішньому, так і на міжнародному рівнях.
Українська законодавча база: вибори неможливі під час воєнного стану
Згідно з чинною редакцією Конституції та законів України, проведення загальнодержавних виборів у період дії воєнного стану є неможливим. Це положення юридично блокує будь-які вимоги ззовні щодо дострокового оновлення влади, дозволяючи зберігати керованість у надзвичайній ситуації. Однак у політичному середовищі дедалі частіше лунають думки, що така ситуація може використовуватися для концентрації влади в одних руках.
На цьому тлі навіть мирні ініціативи — зокрема, спроби адміністрації Трампа ініціювати перемовини щодо припинення вогню — викликають у частини українського політикуму підозру щодо їхньої мети. Для опозиції потенційна нормалізація може стати шансом повернутися до гри, однак чинна влада наполягає: поки триває повномасштабна війна — жодних виборів.
Показовим став виступ Петра Порошенка, лідера «Європейської Солідарності» та п’ятого президента України, під час парламентських дебатів. Він заявив, що продовження воєнного стану є необхідністю, особливо після трагічних обстрілів Сум та Кривого Рогу, внаслідок яких загинули мирні жителі. Але водночас він звинуватив чинну владу в зловживанні правовими інструментами під час війни:
«Я хочу наголосити на очевидному — влада почала зловживати воєнним станом, використовуючи його не лише для оборони, але й для побудови авторитарного режиму», — сказав Порошенко з парламентської трибуни.
Втім, попри різкі заяви, партія «Європейська Солідарність» в абсолютній більшості підтримала урядову ініціативу. Лише один депутат із фракції проголосував проти. Це підкреслює загальнонаціональний консенсус щодо безальтернативності воєнного стану у контексті триваючої війни.
Контроль над медіа та політичним полем: внутрішнє напруження зростає
Із продовженням воєнного стану зберігаються також обмеження на діяльність окремих медіа, політичних партій і мітингів. Попри формальне збереження демократії, політичне поле в Україні нині максимально звужене. Частина політиків і громадських активістів скаржаться на цензуру та переслідування.
Такі тенденції викликають занепокоєння як усередині країни, так і в середовищі міжнародних партнерів. Особливо — серед представників Європарламенту, де неодноразово звучали заклики до збереження політичного плюралізму навіть в умовах війни. Проте водночас більшість урядів ЄС визнають, що проведення повноцінних виборів у країні, яка щодня зазнає обстрілів, є практично неможливим.
Попри заяви про «просування дипломатії», реальна військова ситуація на фронтах залишається складною. Після зимової кампанії, у якій Росія активізувала наступальні дії, українська армія втримує позиції, але потребує ресурсного підкріплення. США та союзники обговорюють нові пакети військової допомоги, проте поставки відбуваються з затримками.
У такому контексті навіть частина критиків визнає: проведення виборів у найближчі місяці може не лише дестабілізувати країну, а й послабити її обороноздатність. Водночас питання легітимності влади в умовах відкритої війни з ядерною державою залишається відкритим.
На завершення: затишшя перед політичним вибухом?
Подовження воєнного стану фактично фіксує поточний політичний статус-кво до серпня. Але водночас це рішення відкладає момент, коли країна має дати відповіді на надважливі питання: якою буде післявоєнна політична система, хто має нею керувати, і як уникнути нової хвилі внутрішніх конфліктів у майбутньому.
