Агітаційні білборди, що прикрашають вулиці Ірану до майбутніх президентських виборів, містять грандіозні обіцянки: економічне процвітання, кінець корупції, вільна преса, припинення відтоку мізків і обіцянку одного з кандидатів "врятувати громадян" від усіх бід, що спіткали країну.
У спробах залучити голоси виборців усі шість кандидатів - п'ять консерваторів і один реформатор, обрані комітетом священнослужителів, - розгортають нищівні атаки на статус-кво. У своїх промовах, телевізійних дебатах і круглих столах вони критикують економічну, внутрішню і зовнішню політику уряду, а також насильницьке поводження з жінками з боку поліції моралі і висміюють райдужні офіційні оцінки економічних перспектив Ірану як шкідливі ілюзії.
Іран проводить позачергові президентські вибори 28 червня, щоб обрати наступника президента Ебрагіма Раїсі, жорсткого консерватора, який загинув минулого місяця в авіакатастрофі. Хоча верховний лідер, аятола Алі Хаменеї, має вирішальне слово щодо всіх основних політичних рішень в Ірані, президент визначає внутрішній порядок денний і, меншою мірою, може впливати на зовнішню політику.
Вибори в Ірані не є вільними і справедливими за західними стандартами, а відбір кандидатів ретельно перевіряється Радою вартових, призначеним комітетом з 12 священнослужителів. Деякі вибори, однак, були конкурентними, і їхні результати можуть бути непередбачуваними. Рада затвердила нинішніх кандидатів зі списку з 80 осіб, серед яких семеро жінок, а також колишній президент і кілька міністрів і законодавців, які були дискваліфіковані.
У минулих політичних кампаніях і консерватори, і реформісти атакували своїх суперників, але консерватори, як правило, залишалися в суворих ідеологічних рамках, які унеможливлювали нападки на систему.
Хоча різку критику цієї кампанії можна було б очікувати від кандидата-реформатора, те, що вона лунала від консерваторів, здивувало деяких іранців. І в цьому, можливо, є сенс, кажуть аналітики.
Явка виборців є важливим маркером для уряду, мірилом його підтримки і легітимності, а вона падає на тлі бойкотів і апатії виборців. До певної міри дебати відображають реальні розбіжності в політичних рядах і загальне розчарування, навіть серед офіційних осіб, проблемами країни.
Присутність кандидата-реформатора д-ра Масуда Пезешкяна сама по собі є певною несподіванкою, оскільки Рада заборонила більшості реформаторів брати участь у нещодавніх парламентських і президентських перегонах. Однак, за словами одного з іранських експертів, це також може бути вивертом уряду, спрямованим на підвищення явки виборців.
Доктор Пезешкян, кардіохірург, колишній міністр охорони здоров'я і багаторічний член парламенту, був "символічним кандидатом, який намагався створити дебати і мобілізувати голоси людей", - сказала Санам Вакіл, директор програми Близького Сходу і Північної Африки в Chatham House в Лондоні. "Вони, ймовірно, розрахували, що для внутрішньої оптики і легітимності буде вигідно створити видимість більш динамічних виборів".
Тим не менш, пані Вакіл зазначила, що виборчий сезон в Ірані продемонстрував рівень жорстких публічних дебатів, який рідко можна побачити в деяких країнах регіону з авторитарними урядами.
Незважаючи на зусилля уряду, викликати достатній інтерес, щоб переконати виборців прийти на виборчі дільниці у великій кількості, залишається складним завданням. Виборчий цинізм широко розповсюджений: багато іранців заявляють в інтерв'ю, в соціальних мережах і на публічних виборчих форумах, що вони втратили віру в досягнення значних змін за допомогою виборчих скриньок і воліють покласти край клерикальному правлінню.
"Ми обурюємося вашими барвистими обманами кожного дня", - сказав студент університету, який не назвав свого імені, доктору Пезешкяну на нещодавньому зібранні в Тегеранському університеті, згідно з відеозаписом події. Натовп в аудиторії вибухнув вигуками та оплесками.
Потім студент поставив під сумнів важливість президентства. "Яке значення має президентство, - запитав він, - якщо воно не має сили впливати на тих, хто стоїть вище, і не має імунітету від втручання з боку розвідувального апарату?"
Доктор Пезешкян, загалом співчуваючи студенту, сказав йому, що як президент, він не зможе виконати багато з того, про що той просив, наприклад, звільнити політичних в'язнів, "навіть якщо б захотів".
Далі він розповів студентам, що виступає проти поліції моралі, і сказав, що виступав проти поводження з Махсою Аміні, молодою курдською жінкою, яка померла під вартою поліції моралі в 2022 році, що спричинило загальнонаціональне повстання.
"Ми робимо речі, які змушують жінок і дівчат ненавидіти нас, - сказав він. "Це наша поведінка налаштовує їх на конфронтацію".
Вибори в Ірані можуть бути мінливими, кандидати можуть зніматися з виборів, щоб зміцнити підтримку одного або двох претендентів. Наразі лідером є консерватор Мохаммад Бакер Галібаф, колишній командир Корпусу вартових ісламської революції і колишній мер Тегерана, який зараз є спікером парламенту.
Пан Галібаф - сильна фігура з тісними зв'язками з паном Хаменеї. Викривачі та журналісти повідомляли про численні скандали, пов'язані з паном Галібафом та його родиною, включаючи фінансову корупцію та ідеологічні єресі, такі як проповідь суворої економії, в той час як його родичі щедро витрачають кошти за кордоном. Він заперечував ці звинувачення.
45-річний Навід Фаррохі, підприємець і власник бізнесу з Тегерана, який є членом консультативної ради Іранської торгової палати, сказав, що підтримує пана Галібафа через його багаторічний адміністративний досвід і зв'язки з іноземними капіталами на посаді мера. Він сказав, що його не хвилюють звинувачення в корупції.
"Я живу тут, працюю тут і керую своїми підлеглими з багатьма викликами, - сказав пан Фаррохі в телефонному інтерв'ю. - Я хочу відчувати себе впевнено. "Я хочу відчувати, що можу вплинути на покращення нашого життя, і я можу зробити це, взявши участь у виборах".
42-річний Алі, інженер з Тегерана, який попросив не називати його прізвище, побоюючись відплати, сказав в інтерв'ю, що він прихильно ставиться до д-ра Пезешкяна і розглядає можливість проголосувати за нього.
"Я думав, що не буду ні за кого голосувати в цьому турі виборів, але Пезешкян - цікава фігура, - сказав він. "Він був прямим і відвертим у своїх думках і не має плям у своїй політичній кар'єрі".
Інші чотири консервативні кандидати - Саїд Джалілі, ультра-жорсткий політик, який обіймав керівні посади, в тому числі був головним переговірником з ядерних питань; Амірхосейн Газізаде Хашемі, віце-президент в адміністрації пана Раїсі; Аліреза Закані, нинішній мер Тегерана; і Мостафа Пурмохаммаді, єдиний священнослужитель, який працював директором контррозвідки в Міністерстві розвідки і міністром юстиції.
Пан Галібаф намагався довести, що він може підвищити ефективність роботи уряду. Під час телевізійного круглого столу він поскаржився, що щонайменше 30 відсотків усіх доходів від продажу нафти втрачається через ухиляння від санкцій - неприйнятно високий показник, який, за його словами, є "результатом непоінформованості, некомпетентності і нерозумності".
Священнослужитель Пурмохаммаді заявив під час телевізійних дебатів, що Ісламська Республіка майже втратила народ, і що для успішного управління "потрібне диво".
"Диво для довіри людей. Диво, щоб люди довіряли уряду", - додав він.
Лаконічною ілюстрацією до слів пана Пурмохаммаді став 37-річний інженер з Ісфахану Сохейл, який також попросив не називати його прізвище, побоюючись відплати. "Я не буду голосувати - вибори не є вільними, - сказав він у телефонній розмові. "Серед кандидатів немає мого представника, і я не бачу різниці між ними. Жоден з них не представляє моїх бажань".
У той час як кандидати можуть вільно критикувати владу, ЗМІ тримають на короткому повідку. Цього місяця двох відомих журналістів, Яшара Солтані і Сабу Азарпейк, заарештували через їхню роботу з викриття звинувачень у корупції на адресу урядовців, зокрема, пана Галібафа.
У червні урядовий орган попередив усі новинні ЗМІ про те, що будь-яке висвітлення, яке може бути витлумачене як заохочення людей не голосувати або зменшення участі виборців, буде злочином, що карається до 74 ударів батогом для вищого керівництва і відкликанням ліцензії видання.
У вівторок Нарджес Мохаммаді, нобелівська лауреатка і правозахисниця, яка відбуває 10-річний термін ув'язнення, отримала додатковий рік ув'язнення, повідомив Мостафа Нілі, її адвокат.
Додатковий вирок став покаранням за те, що вона закликала іранців бойкотувати парламентські вибори в березні і критикувала Діну, дочку пана Галібафа, за пишне святкування її народження в Туреччині і подальший імпорт майже 500 фунтів дитячого одягу і супутніх товарів - незважаючи на проповіді її батька про те, що іранці повинні купувати вітчизняні товари.
Скандал став відомим в Ірані як #babyshowergate.
Пізно в четвер іранська судова влада оголосила про арешт Вахіда Аштарі, відомого консервативного викривача, який викрив скандал з дитячим одягом.
