Помер турецький проповідник і мислитель Фетхуллах Ґюлен — людина, чий вплив на Туреччину та світ не можна переоцінити. За життя його вважали як духовним наставником для мільйонів людей, так і найбільшим ворогом президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана. Від тісної співпраці до жорсткого конфлікту — їхні стосунки стали символом політичної боротьби в сучасній Туреччині.
Біографія Фетхуллаха Ґюлена
Мухаммед Фетхуллах Ґюлен народився у 1941 році в маленькому селі Коруджук у Туреччині. З дитинства він виявляв глибокий інтерес до релігії, що згодом привело його до вивчення ісламської теології та здобуття духовної освіти. У молодості Ґюлен став імамом і проповідував у багатьох регіонах Туреччини, швидко завоювавши повагу завдяки своєму ораторському таланту та вмінню доступно доносити складні релігійні концепції.
Його головною метою стало об'єднання ісламських і західних наукових підходів. Ця ідея отримала втілення у громадському русі "Хізмет" (з турецької — "служба"), який заснував Ґюлен. Рух орієнтувався на просвіту, освіту та міжкультурний діалог. Протягом кількох десятиліть під егідою "Хізмету" відкрилися численні школи, університети, благодійні організації, медіа та інші установи, як у Туреччині, так і за її межами. Рух здобув популярність у понад 150 країнах.
У своїх працях Ґюлен підкреслював важливість освіти, закликаючи мусульманську молодь вивчати не лише релігійні науки, але й природничі дисципліни, що відповідає ідеалам сучасної науки. Він виступав за інтеграцію ісламу в сучасний світ, уникнення радикальних крайнощів і будування мостів між культурами.
Спадок Ґюлена
До початку 2000-х років Ґюлен став важливою фігурою в турецькому суспільстві. Його ідеї отримували підтримку не лише серед релігійних кіл, а й серед наукової спільноти та інтелігенції. Проповіді Ґюлена транслювалися на телебаченні, його книги продавалися мільйонними тиражами, а мережа шкіл "Хізмет" охоплювала тисячі учнів.
У 1999 році він поїхав до США на лікування і залишився там на постійне проживання, побоюючись переслідувань з боку турецької влади. З того часу Ґюлен жив у вигнанні, але продовжував керувати рухом "Хізмет" дистанційно.
20 жовтня 2024 року Ґюлен помер у віці 83 років у Пенсільванії, США. Його смерть стала кінцем епохи, але спадок Ґюлена і його ідеї, що об'єднували іслам із сучасними науковими досягненнями, ще довго будуть обговорюватися як у Туреччині, так і в світі.
Розрив з Ердоганом
У 2000-х роках Ґюлен підтримував політику тоді ще прем’єр-міністра Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, і їхні стосунки базувалися на спільній меті — побудові сильнішої і більш ісламізованої Туреччини. Однак з часом між ними почався розкол, який завершився жорстким конфліктом.
Зі зміцненням влади Ердогана Ґюлен та його рух почали критикувати політичні амбіції турецького лідера. Це стало однією з причин, чому у 2013 році їхній альянс остаточно розпався. Ердоган звинуватив прихильників Ґюлена в спробі підірвати уряд через судову систему та ЗМІ. У результаті розпочалися репресії проти руху "Хізмет", а багато шкіл та організацій, пов'язаних з Ґюленом, були закриті.
Кульмінацією конфлікту стала спроба військового перевороту у 2016 році. Ердоган публічно звинуватив Ґюлена та його прихильників у організації заколоту. Тієї ночі на вулицях Стамбула та Анкари панувала справжня війна: танки, військові літаки та озброєні солдати намагалися захопити владу. Понад 250 людей загинули в результаті зіткнень, багато солдатів зазнали самосуду з боку цивільних.
Після невдалої спроби перевороту Ердоган розпочав масові чистки в армії, поліції, судовій системі та освіті. Тисячі людей були арештовані, а прихильників Ґюлена переслідували як терористів. У Туреччині рух "Хізмет" був визнаний терористичною організацією, а сам Ґюлен оголошений одним з головних ворогів держави.
Чому Ердоган боявся Ґюлена
Для Ердогана Ґюлен став не лише політичним противником, але й символом загрози його владі. Рух "Хізмет" мав величезний вплив у Туреччині через свої освітні та медіа ресурси, а також прихильників у державних структурах. Ердоган боявся, що Ґюлен може використати ці мережі для підриву його авторитету.
Особливої сили страхи Ердогана набули після перевороту 2016 року. Незважаючи на те, що Ґюлен категорично заперечував свою причетність до заколоту, Ердоган вимагав його екстрадиції з США. Вашингтон відмовився видати Ґюлена без переконливих доказів його провини, що додало напруженості у відносини між Туреччиною та Сполученими Штатами.
Висновок
Фетхуллах Ґюлен залишив по собі глибокий слід в історії Туреччини та світового ісламу. Його ідеї, рух "Хізмет" і конфлікт з Ердоганом стали частиною великої політичної гри, яка досі формує майбутнє Туреччини.
