Вчора Верховна Рада України 341 голосом ухвалила законопроект 9534 з пропозиціями Президента, подолавши вето. Раніше депутати вирішили відновити декларування та перевірку, але намагалися закрити реєстр декларацій на рік. Це викликало величезний суспільний резонанс.
Чи можна вважати, що все закінчиться хеппі-ендом?
На жаль, хеппі-енд частковий. Перед цим народні депутати ухвалили низку вкрай сумнівних поправок, на які Президент не відреагував і не запропонував їх виправити.
Деякі з внесених депутатами поправок не спрощують систему декларування, як це передбачено меморандумом з МВФ, а навпаки, ускладнюють її, вибудовуючи величезні "царства" правил і винятків. А інші поправки взагалі розбалансовують і послаблюють правила декларування. І це вимагатиме в майбутньому ухвалення нової редакції Закону "Про запобігання корупції", щоб виправити цю проблему.
Отже, на які ж негативні аспекти цього закону варто звернути увагу?
По-перше, з'явилася можливість приховати всю інформацію про один і той самий актив, який можна вказати лише в одному розділі декларації. Наприклад, гроші, отримані в подарунок, можна вказати в розділі про готівку, де обов'язково потрібно вказати суму і валюту грошей. І при цьому не потрібно вказувати ці гроші в розділі про доходи, який вимагає розкриття джерела такого подарунка. Цього буде достатньо для заповнення декларації, а громадськість та журналісти-розслідувачі втратять можливість побачити частину інформації про походження коштів у відкритому реєстрі.
По-друге, депутатам дозволили не вказувати в деклараціях орендовану нерухомість площею до 75 м2, якщо витрати на неї їм компенсуються. Це ще один удар по повноті декларацій у відкритому реєстрі. Раніше ТІ Україна виступала проти змін до правил декларування орендованого майна.
По-третє, з переліку суб'єктів декларування виключаються керівники та заступники керівників відокремлених підрозділів та філій юридичних осіб. Хоча корупція на державних підприємствах, зокрема на тендерах, неодноразово ставала предметом публічного висвітлення та розслідувань правоохоронних органів, декларації керівництва цих автономних "майже юридичних осіб" більше не будуть доступні у публічному реєстрі (наприклад, "Укрзалізниці" чи "Енергоатому"). Це сталося через нове формулювання терміну "посадова особа юридичної особи публічного права", яке також чітко не дозволяє нерезидентам не декларувати, що може стати перешкодою для реформи корпоративного управління.
Більшість новостворених прогалин також пов'язані з оновленим мандатом НАЗК на перевірку декларацій. Так, НАЗК тепер заборонено перевіряти відомості з декларацій, які вже були перевірені раніше без порушень. Враховуючи, що якість та повнота попередніх перевірок у деяких випадках була дуже неоднозначною, а НАЗК не могло використовувати весь спектр інструментів перевірки, це фактично стане індульгенцією для декларантів. Про численні недоліки у впровадженні НАЗК механізмів фінансового контролю раніше згадувалося у висновку зовнішнього аудиту Агентства міжнародними експертами.
Наприклад, якщо НАЗК раніше не мало доступу до реєстру іноземної держави, а тепер отримало його і виявило незадекларовані корпоративні права, це може не мати жодних наслідків для декларанта. Адже інформація в розділі про корпоративні права вже колись перевірялася НАЗК, і жодних порушень не було виявлено. Інший приклад стосується нещодавно набутого права НАЗК отримувати банківську інформацію без рішення суду, що навряд чи стало системною практикою під час перевірок. Також у нас виникли питання до експертизи, яку НАЗК використовувало під час попередніх перевірок.
Ще однією лазівкою, якою можуть скористатися, є те, що тепер не перевірятимуть нерухомість та автомобілі декларантів, які вони придбали до того, як офіційно стали декларантами. Крім того, можуть виникнути складнощі з інформацією, взятою з державних реєстрів при заповненні декларації, через їхню неповноту та помилки, а також новизну відповідного законодавства.
І не варто забувати про інший законопроєкт 9587-д, який очікує на підпис Президента і також потребує подолання вето. Детальніше про проблеми в ньому ТІ Україна писала тут.
На жаль, завдяки ухваленому сьогодні довгоочікуваному закону система декларування в Україні стала дещо ускладненою та розбалансованою. Це прикро, адже в минулому ми отримували позитивні оцінки її дизайну від міжнародних організацій, таких як ОЕСР чи GRECO. Тому ми переконані, що необхідно якнайшвидше виправити всі недоліки шляхом прийняття відповідного законопроекту, не чекаючи 2 місяців з дня оприлюднення закону, коли реєстр запрацює.
