У Білому домі відбулася історична зустріч лідерів Вірменії та Азербайджану, під час якої президенти Ільхам Алієв і прем’єр-міністр Нікол Пашинян підписали спільну рамкову резолюцію про мир.
Цей документ не є остаточним мирним договором, але символізує намір сторін завершити десятиліття кровопролиття та врегулювати суперечки, які тягнуться ще з початку 90-х років через Нагірний Карабах.
Президент США Дональд Трамп, який виступив посередником, заявив, що підписання рамкової угоди відкриває нову сторінку у відносинах двох держав. Він назвав цей крок “історичним шансом” для Південного Кавказу.
Ільхам Алієв подякував Вашингтону за підтримку та підкреслив, що Азербайджан прагне остаточного закріплення миру на взаємовигідних умовах.
Нікол Пашинян зазначив, що попри складну історію конфлікту, сторони готові шукати компроміси для забезпечення безпеки та стабільності в регіоні.
Рамкова резолюція фіксує зобов’язання обох держав вирішувати спірні питання виключно дипломатичними методами, а також створює платформу для підписання повноцінного мирного договору у найближчі місяці.
Політологи відзначають, що цей крок став можливим завдяки зниженню напруги після серії інтенсивних переговорів за участі США, а також внутрішньополітичним змінам у Єревані та Баку.
Зустріч у Білому домі має і геополітичний вимір. США, виступивши гарантом переговорного процесу, зміцнюють свій вплив на Південному Кавказі, де традиційно домінували інтереси Росії та Туреччини.
Експерти застерігають, що остаточне вирішення конфлікту вимагатиме не лише політичної волі лідерів, а й глибокої роботи над відновленням довіри між суспільствами двох країн.
Водночас у тіні мирних домовленостей між Вірменією та Азербайджаном залишилася інша гучна заява Дональда Трампа — про майбутню зустріч з Володимиром Путіним в Алясці для обговорення завершення війни в Україні.
Американський лідер натякнув, що потенційна мирна угода між Києвом і Москвою може включати “обмін територіями” — пропозицію, яка викликає гостру реакцію в Україні та суперечить її Конституції.
Таким чином, Вашингтон одночасно виступає майданчиком для врегулювання кількох тривалих конфліктів — на Кавказі та в Східній Європі, демонструючи прагнення до посилення ролі США у світовій дипломатії.
Для Вірменії та Азербайджану підписана резолюція — це важливий крок до реального миру, але попереду ще складний процес остаточного погодження всіх деталей та виконання зобов’язань.
