У квітні 2015 року понтифік із Аргентини, ставши першим папою‑екологом, видав енцикліку «Laudato Si’» («Будь хвала, Господи»). Цей документ став першою в історії Католицької Церкви офіційною заявою, присвяченою цілком і повністю екологічним проблемам. У ній Папа Франциск чітко сформулював: кліматичні зміни — не винятково політична чи наукова тема, а глибоко духовна відповідальність людини перед Творцем і ближніми. Він наголосив, що найбільше страждають найбідніші, які не мають ресурсів протистояти екстремальним погодним явищам, посухам та паводкам.
«Принципова відмінність «Laudato Si’» полягає у тому, що раніше клімат розглядали суто як наукове питання або предмет політичних дискусій, — пояснює о. Джеймс Мартін SJ, редактор America Media. — Франциск показав, що до збереження созданого Богом світу мають залучатися всі віруючі, бо це — справа милосердя та справедливості».
У документі понтифік відзначив ключові виклики:
- Втрата біорізноманіття. Темпи зникнення видів загрожують екосистемам і харчовій безпеці.
- Нестача прісної води. Багато спільнот уже сьогодні не мають достатнього доступу до чистої води.
- Соціальні наслідки. Зростання температур і стихійних лих поглиблює бідність, спричиняє міграцію та конфлікти.
Разом із цими застереженнями Франциск спонукав до надії:
«Ми маємо силу змінити курс і «співати далі», навіть коли стикаємося з труднощами», — писав понтифік, закликаючи не втрачати радість і віру в можливість відродження світу.
Вплив на Паризьку угоду та світові лідерські виступи
У день укладання Паризької угоди 195 країн — грудень 2015 року — принаймні десятеро держлидерів прямо в своїх промовах на кліматичному саміті згадали слова Папи як моральний аргумент на користь амбіційних національних планів зі скорочення викидів. Хоча Церква формально не мала голосу в переговорах під егідою ООН, її авторитет підвищив загальну політичну готовність до дій.
«Коли світ почув, що Папа називає кліматичні зміни кризою добробуту та справедливості, це дало новий імпульс дипломатії, — зазначає Дана Міслех, засновник Catholic Climate Covenant. — У багатьох конференц‑залах з’явилася усвідомленість, що ігнорувати екологічні виклики — значить залишати мільйони людей у небезпеці».
«Laudate Deum» — нагадування про невідкладність
У вересні 2023 року Франциск видав апостольське напоумлення «Laudate Deum», яке фактично було продовженням «Laudato Si’». У ньому він прямо критикує «недбалість, яка перетворює екологію на романтичну або суто «зелену» тему, надто часто об’єкт насмішок економічних інтересів». Особливо він звернувся до Сполучених Штатів, застерігаючи:
«Середньостатистичний американець викидає удвічі більше парникових газів, ніж китаєць, і в сім разів більше, ніж мешканці найбідніших країн».
Такий прямий заклик до зміни способу життя на Заході став безпрецедентним виступом релігійного лідера на захист довкілля.
Практична співпраця з урядами та бізнесом
Папа не обмежився головуванням у Залі Папських Енциклік. Під його егідою Ватикан організував низку міжнародних конференцій — з мерами міст, фінансистами, представниками нафтового сектору та громадськими активістами. Метою цих зустрічей було пошук практичних рішень: від зелених інвестицій до переходу на відновлювані джерела енергії.
Після «Laudato Si’» кілька великих католицьких університетів і монастирів розпочали кампанії з відмови від інвестицій у викопні джерела. Деякі єпархії Північної та Південної Америки інвестували в сонячні панелі та енергоощадні системи опалення, демонструючи приклад для місцевих громад.
Екологічна місія в Амазонії
Одне з найширших втілень «Laudato Si’» відбулося в басейні Амазонки. Завдяки зусиллям понтифіка й підтримці Amazon Ecclesial Network громади корінних народів отримали більше ресурсів для захисту лісів і вод. У 2019 році представники цих громад приїхали до Ватикану, де зустрілися з Франциском і розповіли про загрози незаконної вирубки та втрати традиційного способу життя.
«Цей проект показав, що енцикліка — не просто текст, а реальний інструмент захисту найбільш вразливих екосистем і культур», — зазначає маурісіо Лопес Оропеза, один із координаторів мережі Amazon Ecclesial Network.
Критика та сумніви
Не всі в Церкві погоджувалися з «зеленим» курсом Папи. Дехто вважав, що релігія не має втручатися в політику екології. Та з часом, коли аномальні посухи, урагани та лісові пожежі стали масовими в різних куточках світу, навіть консервативні єрархи Кремля та Угорщини визнавали важливість закликів понтифіка.
Проте глобальні викиди продовжували зростати. На думку Даніеля Міслеха: «Насправді бездіяльність багатих країн і загальна апатія сповільнили зміну, яку Папа так рішуче просував».
Спадщина та уроки
Незважаючи на те, що світова динаміка кліматичної політики все ще далека від ідеалу, внесок Папи Франциска у справу екології важко переоцінити. Його енцикліки закарбувалися в офіційному вченні Церкви та переконали багатьох релігійних лідерів і мирян, що боротьба за чисту планету — це не лише завдання науковців та політиків, а перш за все моральний обов’язок людства.
На думку колишнього спеціального посланця США з питань клімату Джона Керрі, Франциск був «понад усе гуманітарним лідером, який зрозумів, що екологічна несправедливість становить серйозну загрозу життю мільйонів людей». А кліматичний активіст Білл Маккіббен назвав його «одним із найбільших захисників довкілля в історії».
Якщо людство зуміє втілити заклики «Laudato Si’» та «Laudate Deum», спадщина Папи стане не лише символічною, а справді рятівною для нашої планети. Так само, як колись він змінив уявлення про Церкву, Папа Франциск показав, що екологічна відповідальність — це універсальне покликання, здатне об’єднати людей усіх віросповідань і національностей задля спільного майбутнього.
