21 квітня 2025 року світ прокинувся з сумною звісткою: Папа Франциск, 266‑й понтифік Католицької церкви, відійшов у вічність у стінах власної ватиканської резиденції Casa Santa Marta у віці 88 років. Останній раз він благословив вірних у колясці на площі Святого Петра вранці Великодньої неділі 20 квітня, після чого стан його здоров’я різко погіршився. Через кілька годин була оприлюднена офіційна заява Святого Престолу: “Папа Франциск відійшов до Господа о 7:00 ранку за місцевим часом”.
Франциска в Джубі, Південний Судан, у лютому 2023 року. Незважаючи на фізичні захворювання в останні роки життя, він продовжував багато подорожувати. Джим Хьюлбрук
Правління Франциска стало однією з найвидатніших та найспірніших главатур у сучасній історії Церкви. Він зумів поєднати народну простоту з ідеями модернізації, не втративши при цьому глибокої духовності та постійної уваги до бідних. За дванадцять років свого понтифікату Франциск об’їхав п’ять континентів, 50 країн, проголосив енцикліки, які стали маніфестами сучасного католицизму, і не боявся кидати виклик як внутрішнім противникам, так і глобальним проблемам людства.
У цій статті ми детально розглянемо його життєвий шлях — від бідного кварталу Буенос‑Айреса до трону апостола Петра, окреслимо основні віхи його реформ та зважимо аргументи прихильників і критиків, щоб усвідомити справжній масштаб спадщини Франциска.
Реакція українських церков і вірян
Митрополит Православної Церкви України Епіфаній висловив щирі співчуття, згадавши особисті зустрічі з Папою та його зусилля у звільненні українських військовополонених і поверненні депортованих дітей. Він наголосив, що молитви та жертви Папи Франциска залишаться в серцях вірян.
Голова Конференції єпископів Римсько-Католицької Церкви в Україні, єпископ Віталій Скомаровський, закликав вірян молитися за упокій душі Папи Франциска, відзначивши його підтримку України та зусилля щодо миру.
Реакція українських політиків
Президент Володимир Зеленський висловив співчуття, зазначивши, що Папа Франциск завжди молився за мир в Україні та українців, вмів давати надію та полегшувати страждання через молитви.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль пригадав допомогу Україні з боку Ватикану, зокрема гуманітарну підтримку та лікування українських дітей у ватиканській лікарні.
Мер Львова Андрій Садовий висловив співчуття католикам Львова, України та світу, зазначивши, що Папа Франциск ніс свою місію у складні часи для світу та Церкви. Він також згадав про суперечливі заяви Папи щодо війни в Україні.
Громадська реакція
У соціальних мережах українці активно обговорюють смерть Папи Франциска. Серед реакцій — як щирі слова співчуття, так і критика за його позицію щодо війни в Україні. Деякі користувачі висловлюють розчарування через відсутність прямого засудження агресії Росії.
На балконі собору Святого Петра після обрання папою. Він взяв папське ім’я Франциск на честь святого Франциска Ассізького, суворого монаха, присвяченого побожності та бідним. Вінченцо Пінто
1. Ранні роки: коріння скромності та солідарності
Жорже Маріо Берґольйо (Jorge Mario Bergoglio) народився 17 грудня 1936 року у Буенос‑Айресі в родині італійських іммігрантів із П’ємонту — Маріо Берґольйо та Реджини Сіворі. Родинна історія майбутнього понтифіка сповнена драматизму: його батьки ледь не стали жертвами катастрофи океанського лайнера Principessa Mafalda, який затонув у 1927 році. Через затримку з продажем сімейної кав’ярні їхній пароплав запізнився, і вони опинилися на іншому судні, яке благополучно доправило їх до Аргентини.
Хорхе Маріо Берголіо на недатованому фото. У 16 років він зрозумів, що хоче стати священиком, і був висвячений у 1969 році. Генеральна курія єзуїтів, через Getty Images
Бабуся Роза, котра в Італії брала участь у русі Католицької дії, прищепила онукові відданість літургічній традиції й активну громадянську позицію проти фашистського впливу. У школі, яку вели салезіянські отці, 12‑річний Жорже відчув покликання до священства: під час молитви в базиліці Святого Йосипа він уперше усвідомив свою місію.
У підліткові роки Берґольйо працював у хімічній лабораторії, а також підробляв шкільним охоронцем у танцювальних клубах Буенос‑Айреса. Улюблені хобі — баскетбол і танець танго — виховували в ньому командний дух і почуття ритму. Проте глибинні духовні пошуки врешті перемогли: у 1958 році вступив до єзуїтського новіціяту, поклавши початок довгій формації, що завершилася свяченнями у 1969 році.
Отець Берголіо очолював єзуїтів в Аргентині, де його перебування закінчилося суперечками та фактичним вигнанням. Gamma-Rapho, через Getty Images
2. Служіння у Товаристві Ісуса (єзуїтів)
Перші роки служіння отець Берґольйо присвятив викладанню філософії та теології, водночас займаючись душпастирством у бідних кварталах. У 1973 році його призначили провінціалом єзуїтів Аргентини — наймолодшим головою провінції за останні десятиліття. Під його керівництвом Товариство Ісуса в Аргентині активно підтримувало жертв “брудної війни” режиму генералів, організовувало тайні харчевні та притулки для переслідуваних.
Проте протилежний бік його керівного стилю виявився надто авторитарним: Берґольйо зазнав звинувачень у власницькому підході до влади й недостатньому захисті двох єзуїтських священиків, викрадених хунтою. Утім, ці обвинувачення ніколи не були доведені остаточно, а пізніші біографи та учасники процесів реабілітації довели, що Берґольйо докладав зусиль для звільнення утискуваних.
У 1980–1990-х роках він викладав у єзуїтських колегіях, працював у секретаріаті з європейських справ та здобував досвід у міжнародній комунікації Товариства Ісуса. У 1992 році несподівано отримав призначення на посаду допоміжного єпископа Буенос‑Айреса, а у 1998 році став архієпископом столичного осередку.
Кардинал Берголіо в 2008 році цілує стопу Крістіана Марсело Рейносо під час меси в Буенос-Айресі з молоддю, яка намагається подолати залежність від наркотиків. Кожного Великодня він відвідував маргіналізовані групи, і цю практику він продовжував під час с Associated Press
Франциск із кардиналом Теодором Маккерріком у 2015 році. Деякі консерватори звинуватили Франциска в прикриванні кардинала, якого позбавили сану в 2019 році за сексуальне насильство над неповнолітньою. Джонатан Ньютон
3. Кардинал і провідник в кризу церковної аристократії
У 2001 році Папа Іван Павло II призначив єпископа Берґольйо кардиналом. Ця посада відкрила йому шлях до верхівки ватиканської ієрархії. Як кардинал-ретор, він виступав за більшу децентралізацію влади — передусім на користь місцевих єпископатів і мирянських рад.
Аргентинський кардинал приділяв особливу увагу катехізації маргінальних спільнот і вірян, що відійшли від церкви. Він домігся розширення програм допомоги безпритульним, заснував уставні харчові кухні по всьому місту та перетворив частину архієпископського дому на притулок для бідних і поранених.
Одночасно Берґольйо розвивав свій авторитет у Ватикані як адепт “соціального фронту” — групи кардиналів і єпископів, котрі бачать головним завданням Церкви боротьбу з економічною нерівністю та кліматичною кризою.
13 березня 2013 року з труби Сикстинської капели вийшов білий дим, який свідчить про обрання нового папи. У 2005 році кардинала Бергольйо пропустили, і ніколи не очікували, що його виберуть. Джефф Дж. Мітчелл
4. Обрання 266‑м Папою і початок нової ери
13 березня 2013 року, уже в п’ятому-дев’ятому раундах конклаву, кардинал Берґольйо отримав дві третини голосів колег-кардиналів і, розуміючи відповідальність ролі, відповів: “Хоч я й грішний, приймаю”. Білий дим над Сікстинською капелою повідомив світові про народження Франциска I — першого понтифіка-єзуїта і першого латиноамериканця.
4.1 Символічні жести скромності
Моментально новий Папа відмовився від розкоші: він платив рахунок у готелі, в якому зупинився під час виборів, катався простим Ford Focus замість лімузина, а головним житлом обрав кімнату в гостьовому домі Casa Santa Marta. Під час Великого тижня він уперше помив ноги мусульманці, незгодній з церковною традицією, тим самим давши сигнал про відкритість до діалогу.
4.2 “Buona sera”: народне звернення
Перші слова “Buona sera” з балкона Базиліки Святого Петра стали символом невимушеності та людяності. Фотографії понтифіка на тлі тисяч вірян миттєво облетіли світові ЗМІ, закріпивши його образ “папи народу”.
Франциск зробив Вілтона Грегорі першим афроамериканським кардиналом у 2020 році. Він призначив більше половини членів Колегії кардиналів, зробивши орган, який обиратиме його наступника, більш різноманітним. Фото басейну від Фабіо Фрустачі
Франциск відвідує мігрантів на Лесбосі, Греція, у 2021 році. Він сказав, що вітати незнайомця біля дверей є основою віри. Алессандро Ді Мео/EPA, через Shutterstock
5. Пріоритети понтифікату: реформи та виклики
Понтифікат Франциска відзначався низкою реформ, що стосувалися внутрішньої структури Церкви, соціальної доктрини та зовнішньої дипломатії.
5.1 Реформа Римської курії
— Скорочення обов’язків і відставки консерваторів: Франциск замінив керівників ключових конгрегацій, звільнивши кардиналів, наближених до попередніх понтифікатів.
— Колегія дев’яти кардиналів: створена для перегляду ватиканської конституції, що заклав підвалини нового адміністративного устрою.
— Світські консультанти: уперше до синодів допущено мирян, включно з жінками, на правах спостерігачів і голосуючих учасників.
5.2 Соціальна й екологічна доктрина
— Енцикліка “Laudato Si” (2015): закликала до солідарності з бідними і захисту довкілля, називаючи кліматичні зміни “екзистенційною загрозою”.
— Апостольський лист “Fratelli Tutti” (2020): підкреслив важливість універсального братерства, критикував ізоляціонізм та націоналізм.
5.3 Підхід до маргіналізованих груп
— “Хто я, щоб судити?”: ця фраза стала маніфестом толерантності до ЛГБТ‑людей.
— Благословення цивільних союзів: часткові поступки — благословення пар, хоча й без визнання канонічного шлюбу.
— Допуск до таїнств: обговорення можливості причастя для розлучених і повторно одружених.
5.4 Боротьба із сексуальними зловживаннями
— Папська комісія з захисту неповнолітніх (2014) на чолі з кардиналом Шоном О’Меллі.
— Саміт у Ватикані (2019): перша глобальна зустріч єпископів щодо захисту дітей.
— Обов’язок звітування: хоча й не вимагав передавати справи до світських судів, запровадив обов’язкові внутрішні процедури.
5.5 Міжнародна дипломатія
— Посередництво між США та Кубою (2014–2015): роль Ватикану у відновленні відносин.
— Миротворча місія в Південному Судані (2019, 2023): намагання зупинити кровопролиття.
— Міжрелігійний діалог: виступ у Каїрі, поїздка до Іраку, контакти з мусульманськими лідерами.
— Заклики до миру в Україні: Президент України Володимир Зеленський, перебуваючи з візитом у Ватикані, звернувся до Папи Римського Франциска з проханням сприяти звільненню українців, захоплених у полон російськими силами. Зеленський, який проводить турне європейськими столицями для обговорення свого плану "перемоги" у війні з Росією, також запросив представників Ватикану взяти участь у конференції щодо військовополонених, яка відбудеться в Канаді пізніше цього місяця.
Попри такі труднощі, Папа Франциск продовжує зусилля для зменшення напруженості, що й далі розділяє світ. З огляду на підтримку, яку Ватикан може запропонувати у справі звільнення полонених, Україна сподівається, що подальше співробітництво принесе позитивні результати.
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Папою Франциском у Ватикані, 11 жовтня 2024 року - Vatican Media/Handout
Франциск і Бенедикт, почесний папа, у Кастель Гандольфо, на південь від Риму, у 2013 році. Хоча Бенедикт здебільшого тримався стримано, деякі консервативні католики продовжували посилатися на нього як на справжнього авторитета церкви. Osservatore Romano
Демонстранти, які вимагали, щоб церква зайняла більш жорстку позицію проти сексуальних насильників у своїх лавах, пройшли вулицями Риму перед зустріччю Папи Франциска з єпископами щодо захисту неповнолітніх у 2019 році. Алессандра Тарантіно
6. Запеклий опір і внутрішні конфлікти
Не всі сприйняли курс Франциска з ентузіазмом. Консервативні кола, очолювані кардиналом Реймондом Берком та архієпископом Карло Марія Віґано, неодноразово звинувачували його в єресі, “посяганні на доктрину” та підтримці “гомосексуальних лобі”. Вони збирали підписи під документами “dubia” — офіційними запитами щодо уточнення церковного вчення, на які Франциск не відповідав, вважаючи, що важливіше діяти, ніж говорити.
Водночас з іншого боку стояли ліберали, які розчарувалися через відсутність радикальних реформ щодо целібату, ролі жінок і повного визнання прав ЛГБТ. Всесвітній синод 2023–2024 років, що обговорював такі питання, завершився компромісними рішеннями, які ні консерватори, ні ліберали не визнали достатніми.
Папа Римський Франциск у Медісон Сквер Гарден під час п’ятиденної поїздки до Сполучених Штатів у 2015 році. Хоча він розчарував деяких із своїх найпалкіших шанувальників, які хотіли більших реформ, він вніс незаперечні істотні зміни. Деймон Вінтер
Франциск відвідує кладовище у 2022 році в Масквасісі, Канада, де, як кажуть, були поховані діти корінного населення з католицьких шкіл. Він благав пробачення у корінних громад за жорстоке поводження з їхніми дітьми в школах. Ян Вілмс
7. Спадщина Франциска і виклики на майбутнє
Франциск залишає по собі неоднозначну, проте безумовно вагому спадщину:
- Децентралізація влади: більше повноважень передано місцевим єпископатам і мирянам.
- Кадрові перестановки: половина виборців наступного конклаву — його призначенці.
- Соціальні маніфести: “Laudato Si’” й “Fratelli Tutti” впливатимуть на глобальні дискусії ще десятиліттями.
- Відкритість і діалог: закладено основу для майбутніх дискусій про целібат, жіноче священство та Церкву як “домашню церкву”.
- Міжрелігійна дипломатія: встановлені нові формати співпраці з ісламом, протестантами та іншими релігіями.
Проте Церква, яку він очолював, стикається з викликами: падіння відвідуваності в Західній Європі та Америці, нові соціальні рухи, жорстка конкуренція з євангельськими спільнотами в Латинській Америці, внутрішні розколи. Наступник Франциска успадкує потребу зберегти баланс між традицією й інноваціями, не дати церкві “зануритися у внутрішню еміграцію” та водночас не втратити зв’язок із сучасним світом.
Папа Франциск був революціонером у межах консервативної інституції. Його скромність, пастирська турбота про бідних і вигнанців та рішучі кроки в реформуванні курії й соціальної доктрини зробили його постаттю світового масштабу. Він не уникнув критики — навіть від тих, кому довіряв найбільше, та від пристрасних прихильників, — проте своєю відкритістю, готовністю слухати й поступовими змінами почав перетворення, які продовжать формувати обличчя Католицької церкви в XXI столітті.
Папа Франциск благословляє зібраних вірних з балкона базиліки Святого Петра в Римі в неділю. Яра Нарді
