Як українці ставляться до різних груп громадян у сучасних реаліях?
Війна стала не лише випробуванням для українців, а й каталізатором змін у суспільних настроях. Соціологічне опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведене у вересні-жовтні 2024 року, досліджувало ставлення до внутрішньо переміщених осіб (ВПО), біженців, російськомовних громадян та співвітчизників, які опинилися на тимчасово окупованих територіях. Результати показують, як складні обставини війни трансформували суспільну думку, визначили рівень толерантності та відобразили ставлення до певних груп населення.
Ставлення до внутрішньо переміщених осіб: як сприймають ВПО?
Переважна більшість українців підтримує ВПО, вважаючи їх важливою частиною суспільства. Згідно з результатами дослідження, 58% респондентів готові допустити ВПО до свого близького оточення. Ще 35% погоджуються, що ці люди повинні залишатися в Україні, навіть попри труднощі, пов’язані з інтеграцією.
Толерантне ставлення до внутрішньо переміщених осіб пояснюється багатьма факторами. По-перше, більшість українців розуміє, що ВПО також стали жертвами війни, втративши домівки та засоби до існування. По-друге, ці люди нерідко стикаються з упередженнями, що робить підтримку з боку суспільства особливо важливою.
Водночас соціологи зазначають, що ситуація щодо ВПО залишається "цілком сприятливою". Українське суспільство демонструє високу толерантність до цієї групи, особливо порівняно з іншими категоріями громадян.
Біженці: як оцінюють тих, хто виїхав за кордон?
Результати дослідження свідчать, що 47% респондентів ставляться толерантно до тих, хто покинув Україну після початку повномасштабної війни. Вони готові допустити біженців до своїх сімей, дружніх чи професійних кіл.
Попри це, 13% опитаних висловили негативне ставлення до цієї групи, вважаючи, що ті, хто виїхав, втратили право на повернення. Решта респондентів висловлюють нейтральні або умовно позитивні погляди. Загалом 87% українців виявляють розуміння до вибору біженців.
Змішані настрої щодо цієї категорії пояснюються складністю ситуації, у якій опинилися біженці. Деякі люди в Україні вважають, що виїзд за кордон був можливістю уникнути відповідальності, тоді як інші, навпаки, наголошують на складнощах життя за межами рідної країни.
Російськомовні українці: між толерантністю та упередженнями
Суспільство виявляє помітну терпимість до російськомовних громадян. За даними опитування, 83% респондентів готові допустити їх до свого оточення або погоджуються, що вони мають залишатися в Україні.
Однак 17% респондентів висловлюють упередження до цієї групи. Часто причиною є історичний контекст і сприйняття російської мови як інструмента впливу. Проте експерти відзначають, що мовне питання дедалі частіше сприймається як другорядне у порівнянні з патріотизмом та реальними діями людини.
Українці на тимчасово окупованих територіях: виклик для довіри
Найбільш чутливим питанням є ставлення до співгромадян, які опинилися на тимчасово окупованих територіях. Лише 40,7% опитаних готові прийняти цих людей до свого соціального кола. Водночас 44,6% згодні з тим, що ці громадяни мають право залишатися частиною української держави.
Експерти наголошують, що рівень довіри до людей, які залишилися на окупованих територіях, залежить від конкретних обставин. Українське суспільство переживає труднощі у розмежуванні тих, хто залишився вимушено, від тих, хто міг би співпрацювати з окупаційною владою.
Соціологи зазначають, що цей аспект потребує постійного моніторингу, адже ставлення до цієї категорії громадян впливає на загальну єдність країни.
Росіяни за національністю: складнощі сприйняття
Серед усіх груп, що досліджувалися, найбільше упереджень виявлено щодо росіян за національністю. Лише 39% українців готові допустити їх у своє оточення, а 32% висловлюють негативне ставлення.
Проте, порівняно з 2023 роком, ставлення до цієї групи дещо покращилося. Соціологи пояснюють це поступовою адаптацією суспільства до нових реалій, а також кращим розумінням, що національність не завжди визначає позицію людини щодо війни.
Висновки: уроки толерантності
Опитування КМІС висвітлило складні процеси, що відбуваються в українському суспільстві під час війни. Толерантність до ВПО, російськомовних громадян і біженців свідчить про зрілість суспільства, готовність підтримувати та інтегрувати різні групи населення.
Водночас ставлення до громадян на окупованих територіях і росіян за національністю залишається викликом. Українці вчаться знаходити баланс між довірою та обережністю, що є важливим кроком до побудови єдиного суспільства.
Соціологи наголошують, що постійна робота над зменшенням упереджень та підтримка толерантності є ключем до збереження національної єдності.
