Три роки повномасштабної війни проти України стали для російської армії переломним періодом. Бойові дії в Україні, де Росія зазнала значних втрат, спонукали Кремль до перегляду своїх військових доктрин, технічного забезпечення та підходів до ведення війни.
Водночас нові виклики змушують Москву шукати способи зберігати боєздатність в умовах тривалого конфлікту.
Втрати на фронті та відновлення бойового потенціалу
Росія зіткнулася із масштабними втратами особового складу. За оцінками українських військових, загальна кількість загиблих і поранених перевищила 780 тисяч осіб. Західні оцінки є дещо нижчими, але підтверджують масштаби трагедії, що відображає важкі умови війни для російської армії.
Втрати в техніці також значні. Станом на початок 2024 року Росія втратила понад 3 000 танків, що перевищує весь її передвоєнний арсенал. Щоб компенсувати ці втрати, Кремль залучає радянські запаси техніки, зокрема моделі, які давно зняті з виробництва.
Використовувалися навіть експонати з музеїв, як у випадку із танками Т-55 і PT-76. Проте ці заходи є лише тимчасовим рішенням, адже ресурси радянського періоду вичерпуються.
Для відновлення військового потенціалу Росія спрямовує значні кошти на виробництво нових танків, бронетехніки та артилерії. Проте якість нової техніки викликає сумніви.
Так, танки Т-14 «Армата», які мали стати «революцією» в бронетехніці, зазнали критики за низьку надійність і готовність до використання на полі бою.
Озброєння нового покоління
Попри втрати, Росія інвестує у розробку гіперзвукових ракет та інших передових технологій. Одним із ключових нововведень стало масове використання гіперзвукової ракети «Кинджал», яку вперше застосували у 2022 році.
У листопаді 2024 року Росія представила нову гіперзвукову ракету «Орешник», яка, за словами Кремля, досягла швидкості 11 Махів і буде масово вироблятися для «захисту безпеки Росії».
Ще однією тенденцією стало використання зброї союзників. Росія активно залучає іранські дрони Shahed для атак на Україну, а також баллистичні ракети, надані Іраном і Північною Кореєю.
Модернізація військово-морського і повітряного потенціалу
Чорноморський флот зазнав найбільших втрат у результаті атак України, що змусило Росію обмежити використання баз у Криму. Проте інші флоти — Балтійський, Північний та Каспійський — залишаються відносно неушкодженими.
Авіація продовжує грати важливу роль. Росія зберегла більшість своїх стратегічних авіаційних потужностей, зокрема бомбардувальники й винищувачі. Проте найсучасніші Су-57 рідко залучаються до бойових дій, щоб уникнути втрат.
Тактика та структура армії
Російська армія перейшла до нових тактик ведення війни. Основною стратегією стали масовані атаки піхоти, відомі як «м’ясні штурми». Це передбачає використання великої кількості мобілізованих бійців, які атакують позиції супротивника хвилями, вичерпуючи ресурси оборони.
Зміни відбулися й у структурі армії. Росія оголосила про створення нових підрозділів, зокрема для управління дронами. Часткова мобілізація у 2022 році дозволила залучити резервістів, проте збільшення втрат змусило Кремль звернутися до нетрадиційних методів. Наприклад, на фронті активно використовуються загони з ув’язнених, відомі як «Шторм-Z».
Використання дронів
Росія та Україна перетворили дрони на ключовий інструмент сучасної війни. Москва активно використовує ударні дрони іранського виробництва, а також розробляє власні моделі. Значну увагу приділяють дешевим і швидко виготовлюваним дронам, які можуть бути втрачено без значних витрат.
Російська армія також вивчає використання наземних і водних дронів, наслідуючи приклад України.
Роль союзників і міжнародні наслідки
Війна в Україні зміцнила співпрацю Росії з Іраном, Північною Кореєю та Китаєм. Ці країни забезпечують Кремль озброєнням, технологіями та політичною підтримкою. Наприклад, Північна Корея постачає боєприпаси та військових фахівців, а Іран допомагає з дронами та ракетними системами.
Виклики та перспективи
Попри адаптацію та інновації, російська армія стикається з багатьма викликами. Виснаження ресурсів, втрати особового складу та техніки, а також постійний тиск з боку України змушують Кремль балансувати між відновленням армії та утриманням довготривалого конфлікту.
Чи зможе Росія утримувати свої позиції в умовах тривалої війни — питання, відповідь на яке залежатиме не лише від внутрішніх ресурсів, але й від міжнародного контексту.
