У 2024 році відбулися ключові зрушення лінії фронту, які формують підґрунтя для будь-яких потенційних мирних перемовин. Як повідомляє газета «Дейком», Україна та Росія продовжують запеклу боротьбу за контроль над стратегічними територіями, попри виснаження військ обох сторін.
Головні зміни на фронті: ключові регіони
Курська область: український прорив і контратака Росії
6 серпня 2024 року Україна здійснила масштабний наступ у Курській області, захопивши понад 1 200 квадратних кілометрів території. Це стало одним із найбільших українських досягнень року. Однак Росія згодом відновила контроль над більшістю цієї території, використовуючи мобілізовані сили, включно з підрозділами з Північної Кореї. За словами військового аналітика Еміля Кастехельмі з Black Bird Group, Україна втратила понад половину здобутків у цьому регіоні.
Донецька область: поступ Росії
Найзначніші зміни відбулися в Донецькій області. Після падіння Авдіївки в лютому російські війська почали систематичний наступ, просуваючись на південь і захід регіону. До середини грудня вони опинились за декілька кілометрів від Покровська — стратегічного вузла, захоплення якого посилить контроль Москви над областю.
З червня темпи російського просування суттєво зросли, а в листопаді Україна втратила найбільше території.
Луганська та Харківська області: нові напрямки наступу
У Луганській області російські війська форсували річку Жеребець, просунулись до Осколу і відкрили новий напрямок атаки на північ від Харкова. Хоча цей поступ не мав значного впливу на загальну динаміку війни, він зміцнив позиції Москви в регіоні.
Південь України: Херсон і Запоріжжя
Росія посилила атаки на півдні, включно з Запорізькою областю, хоча приріст території тут був незначним. У Херсоні тривають бої за контроль над прибережними районами Дніпра.
Авіація та ракетна війна
З листопада 2024 року адміністрація Байдена дозволила Україні використовувати ракети ATACMS для ударів по території Росії. Це змусило Москву перемістити авіацію на більш віддалені бази, зменшивши кількість російських авіаударів.
Водночас, за словами Костянтина Соніна, професора Чиказького університету, Росія зосередилась на «тотальному руйнуванні»: масовані авіаудари знищують цілі райони перед просуванням піхоти. Це призводить до повного знищення інфраструктури у захоплених містах.
Політичні перспективи: роль США і переговори
20 січня 2025 року Дональд Трамп вступить на посаду президента США. Його обіцянки швидко завершити війну викликають неоднозначні очікування. На думку Костянтина Соніна, адміністрація Трампа прагнутиме досягти припинення вогню, однак матиме більше впливу на Україну, ніж на Росію.
Президент Володимир Зеленський у інтерв’ю Le Parisien наголосив, що не хоче заморожувати конфлікт, оскільки це може лише затягнути війну. «Трамп знає про моє бажання не поспішати ціною інтересів України»,— сказав Зеленський.
Що далі: очікування на 2025 рік
Перші місяці 2025 року стануть вирішальними для обох сторін. Україна намагатиметься утримати ключові позиції, тоді як Росія, за словами міністра оборони Андрія Бєлоусова, продовжить наступ з метою повного контролю над чотирма окупованими областями до 2025 року.
Експерти припускають, що обидві сторони спробують досягти територіальних переваг перед початком будь-яких можливих переговорів. Однак масштаби руйнувань і політичні умови ускладнюють можливість швидкого врегулювання.
Висновок
2024 рік став роком значних зрушень у війні, яка триває. Хоча Україна зазнала втрат у кількох регіонах, вона продовжує опір, зберігаючи стратегічну ініціативу завдяки удосконаленню військових технологій та підтримці союзників. Водночас Росія посилює тиск, прагнучи закріпити свої досягнення та диктувати умови миру.
