Завантаження публікації
ОГОЛОШЕННЯ

Як змінилось ставлення українців до можливих переговорів з РФ – опитування


Ганна Коваль
Ганна Коваль
Газета Дейком | 25.10.2024, 16:30 GMT+3; 09:30 GMT-4

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну питання про можливість переговорів між обома країнами залишається однією з найгостріших тем. Згідно з результатами свіжих опитувань, ставлення українців до цієї теми за останній рік зазнало певних змін. Хоча більшість населення досі не підтримує переговори з державою-агресоркою, помітно зросла кількість тих, хто схильний розглядати можливість мирного діалогу.

Зростання підтримки переговорів

Дослідження, проведене Центром Разумкова у вересні 2024 року, свідчить про те, що кількість прихильників початку переговорів з Росією зросла у півтора раза за останній рік. Якщо у 2023 році негайний початок переговорів підтримували лише 21% українців, то зараз цей показник досяг 35%. Водночас частка противників переговорів зменшилася з 63% до 48%.

Це свідчить про зміну настроїв серед населення, хоча більшість громадян все ще не готові підтримати ідею діалогу з агресором без суттєвих умов. Така динаміка, ймовірно, відображає втомленість від війни та прагнення до миру, навіть на фоні тривалих бойових дій і окупації частини українських територій.

Умови для початку переговорів

Опитування також досліджувало позицію респондентів щодо умов, за яких могли б розпочатись мирні переговори. Респондентам було запропоновано оцінити три сценарії переговорів:

  1. Негайний початок переговорів. Як зазначалось, кількість прихильників цього варіанту зросла з 21% до 35%.
  2. Переговори після повернення до лінії розмежування станом на 23 лютого 2022 року. Цей сценарій підтримують 37% опитаних у 2024 році, тоді як у 2023 році таких було 25%. Противників такого варіанту залишилося 41%, що є значним зниженням порівняно з 61% рік тому.
  3. Переговори після виведення російських військ до кордонів України 1991 року. Цей варіант довгий час був основним для українського суспільства, але зараз його підтримка знизилася. Якщо у 2023 році за переговори тільки після деокупації всіх територій виступали 61% респондентів, то у 2024 році їх кількість скоротилася до 49%.

Таким чином, результати опитування вказують на те, що кількість українців, які готові до певних компромісів щодо умов мирних переговорів, поступово зростає. Однак найбільш радикальний варіант – повне звільнення всіх територій, включно з Кримом і Донбасом, перш ніж розпочинати діалог – все ще має значну підтримку.

Причини змін у настроях

Причини, що зумовлюють зростання підтримки переговорів, можуть бути різноманітними. Однією з них, ймовірно, є втома населення від тривалої війни. Українці вже понад півтора року живуть в умовах повномасштабного вторгнення, щоденно стикаючись із новинами про втрати на фронті, ракетні удари та складні соціально-економічні умови. Прагнення до миру стає дедалі сильнішим на фоні втоми від війни, проте не всі готові до мирного діалогу на будь-яких умовах.

Економічний фактор також відіграє важливу роль. Значне падіння рівня доходів, інфляція, втрата роботи та економічна невизначеність негативно впливають на ставлення до війни серед громадян. Хоча багато українців продовжують підтримувати Збройні сили та відстоюють територіальну цілісність країни, їхнє ставлення до пошуку мирного рішення може бути пов'язане з особистими труднощами.

Регіональні відмінності

Центр Разумкова також звернув увагу на те, що ставлення до переговорів може відрізнятися в залежності від регіонів України. Наприклад, мешканці західних областей частіше підтримують тверді умови для початку діалогу, зокрема вимогу повернення Криму та Донбасу. У центральних та південних регіонах частіше зустрічаються прихильники більш компромісного підходу. На сході, яке постраждало найбільше від війни, частка тих, хто прагне якнайшвидшого миру через переговори, також зросла.

Методологія дослідження

Опитування було проведене Центром Разумкова в період з 20 по 26 вересня 2024 року методом face-to-face інтерв'ю. У дослідженні взяли участь 2016 респондентів з усіх регіонів України, за винятком зон бойових дій і тимчасово окупованих територій. Результати репрезентують доросле населення України за основними демографічними характеристиками. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%, що забезпечує достатньо точну картину суспільних настроїв.

Висновки

Незважаючи на зростання кількості тих, хто готовий підтримати мирні переговори з Росією, більшість українців все ще виступають проти будь-якого діалогу з державою-агресором, поки не буде виконано низку важливих умов. Зміна в настроях відображає прагнення частини населення до припинення війни та повернення до нормального життя. Однак значна частина українців залишається переконаною в необхідності повного відновлення територіальної цілісності України, перш ніж розпочинати будь-які переговори.

Це питання, ймовірно, залишатиметься актуальним і надалі, оскільки війна триває, а мирні шляхи її вирішення поки що не визначені.


Ганна Коваль — Кореспонден, який спеціалізується на політиці, економіці та технологіях. Вона проживає в Європі та висвітлює міжнародні новини.

Цей матеріал є частиною розгорнутої теми: Мирний план України, яка охоплює численні цікаві аспекти цієї події. Газета «Дейком» ретельно відстежує події, проводячи перевірку джерел та інформації, щоб забезпечити нашим читачам найбільш точне та актуальне інформування.

Цей матеріал опубліковано 25.10.2024 року о 16:30 GMT+3 Київ; 09:30 GMT-4 Вашингтон, розділ: Суспільство, із заголовком: "Як змінилось ставлення українців до можливих переговорів з РФ – опитування". Якщо в публікації з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.

Читайте щоденну газету та загальну стрічку новин газети Дейком, яка поєднує багато цікавого в понад 40 розділах з усіх куточків світу.


Save
ОГОЛОШЕННЯ

Новини, які можуть Вас зацікавити:

Штатні та позаштатні журналісти газети «Дейком» щодня готують сотні публікацій, щоб читачі отримували найоперативнішу, перевірену й глибоку інформацію. Ми працюємо для тих, хто хоче розуміти суть подій, бачити широку картину та бути на крок попереду.

Останні новини

Вибір редакції

Європейські новини: