Запорізька АЕС — найбільша атомна електростанція Європи — вже давно перестала бути просто енергетичним об’єктом. Вона перетворилася на політичну карту, військовий плацдарм і потенційний ядерний ризик, навколо якого вибудовується одна з найнебезпечніших частин майбутньої мирної угоди між Україною та Росією.
Станція, захоплена російськими військами у березні 2022 року, стала унікальним випадком у світовій історії: жоден цивільний ядерний об’єкт раніше не перебував під воєнною окупацією такого масштабу. Відтоді вона перебуває у стані технічної деградації, політичної невизначеності та постійної загрози аварії.
Сьогодні питання Запорізької АЕС — один із ключових пунктів 20-пунктного плану врегулювання війни, який обговорюють Київ і Вашингтон. Саме навколо неї зійшлися безпекові, енергетичні й геополітичні інтереси трьох сторін — України, Росії та США.
Яку роль США бачать для себе
Президент Володимир Зеленський наприкінці грудня підтвердив: американська сторона запропонувала варіант спільного управління станцією — із залученням США як гаранта безпеки та контролю. За цією моделлю половина виробленої електроенергії могла б використовуватись Україною, а управління здійснювалося б у тристоронньому форматі.
Цей підхід демонструє спробу винести Запорізьку АЕС за межі прямого військового конфлікту, перетворивши її на зону міжнародної відповідальності. Для США це спосіб стримування Росії без прямої військової ескалації, а також можливість запобігти ядерній катастрофі в центрі Європи.
Втім, Москва також просуває власну версію «спільного управління», де ключову роль відігравала б Росія. Це свідчить: Кремль розглядає станцію не лише як енергетичний актив, а як важіль тиску в переговорах про території.
Супутниковий знімок шести атомних реакторів Запорізької АЕС у вівторок 6 червня 2023 року — Planet Labs PBC, через Agence France-Presse — Getty Images
У якому стані станція зараз
Запорізька АЕС розташована в місті Енергодар на березі Дніпра. Вона має шість енергоблоків сумарною потужністю 5,7 ГВт. До окупації це була найбільша атомна станція Європи та ключовий елемент української енергосистеми.
Після захоплення об’єкта всі шість реакторів поступово зупинили. Останній було переведено у стан холодної зупинки у вересні 2022 року. Російська сторона заявляє, що станція «безпечна», але МАГАТЕ неодноразово попереджало про критичні ризики.
Найбільша проблема — втрата стабільного зовнішнього електропостачання. Лінії живлення неодноразово пошкоджувалися обстрілами, і станція переходила на аварійні дизель-генератори. Це небезпечний режим, допустимий лише короткочасно.
Додаткову загрозу створює знищення Каховського водосховища у 2023 році. Саме воно забезпечувало охолодження реакторів. Рівень води у ставку-охолоджувачі знижується, і експерти попереджають: у перспективі може не вистачити ресурсу навіть для підтримки безпечного стану зупинених реакторів.
Чому Росія так тримається за ЗАЕС
Для Кремля Запорізька АЕС — це не лише електрика. Це інструмент тиску і символ контролю над півднем України. Російські експерти прямо говорять про плани використати станцію для енергозабезпечення окупованих територій та південних регіонів РФ, які відчувають дефіцит генерації.
У грудні російський регулятор видав ліцензію на експлуатацію одного з енергоблоків — крок, який Україна назвала незаконним і небезпечним. Москва фактично демонструє намір інтегрувати станцію у власну енергосистему, попри міжнародне право.
Для Кремля це також переговорний актив: Запорізька АЕС може стати предметом торгу в обмін на поступки з боку Заходу або України.
Чому станція критично важлива для України
Для України втрата Запорізької АЕС означає не лише символічну поразку. Це удар по енергетичній стабільності держави. За оцінками експертів, дефіцит генерації вже сягає близько 4 ГВт — еквівалент чотирьох реакторів ЗАЕС.
Відновлення таких потужностей потребує щонайменше 5–7 років і мільярдних інвестицій. Навіть у разі повернення станції під контроль України знадобляться роки, щоб перевірити обладнання та безпечно відновити роботу.
Енергетична залежність у воєнний час — це вразливість. Саме тому удари Росії по електростанціях і підстанціях стали системними: вони підривають тил, економіку й стійкість суспільства.
Ядерна небезпека як інструмент тиску
Ситуація навколо Запорізької АЕС створює прецедент: уперше у світі атомна станція використовується як елемент військово-політичного шантажу. МАГАТЕ попереджає, що навіть обмежений інцидент може мати катастрофічні наслідки для регіону.
Особливу тривогу викликають басейни витримки відпрацьованого палива. У разі втрати охолодження можливе випаровування води та загроза займання, що нагадує сценарій Фукусіми.
Саме тому питання Запорізької АЕС виходить далеко за межі українсько-російського конфлікту — воно стосується безпеки всієї Європи.
З початку березня російські війська окупували Запорізьку атомну електростанцію на Дніпрі — Девід Гуттенфельдер
Що далі?
У найближчі тижні станція стане одним із ключових пунктів переговорів між Зеленським і Трампом. США намагаються знайти формулу, яка дозволила б деескалацію без фактичного визнання окупації. Росія ж використовує контроль над ЗАЕС як важіль тиску та доказ своєї сили.
Майбутнє станції — це тест на здатність міжнародної спільноти захистити ядерну безпеку в умовах війни. Якщо компроміс буде знайдено, він може стати основою ширшої угоди. Якщо ні — Запорізька АЕС залишиться повільною, але постійною загрозою, яка висить над усією Європою.
