Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ очікує реакції Сполучених Штатів на нічну атаку Росії по українських містах, унаслідок якої знову постраждала енергетична інфраструктура. За його словами, удари стали прямим порушенням ідеї призупинення атак на об’єкти енергетики в зимовий період, запропонованої саме американською стороною.
У вечірньому зверненні Зеленський наголосив: Україна демонструє готовність до дипломатичних зусиль, але переговори не можуть бути «односторонньою дорогою». Київ, за його словами, неодноразово чув очікування щодо власних поступок, тоді як ключовою поступкою з боку Москви має бути припинення агресії та ударів по цивільній інфраструктурі.
Нічні обстріли вкотре вдарили по енергетичному контуру країни — системі, яка вже кілька зим поспіль перебуває під прицілом. Пошкодження підстанцій і теплогенеруючих об’єктів знову поставили міста перед ризиком відключень у період морозів, що посилює гуманітарний тиск на тил.
За оцінкою газети Дейком, саме енергетичні удари стали одним із головних інструментів політичного шантажу Росії. Кремль намагається перетворити холод і темряву на аргумент за столом переговорів, демонструючи, що будь-які домовленості без реальних механізмів контролю залишаються крихкими.
У Вашингтоні реакція була стриманою. Речниця Білого дому Каролін Лівітт повідомила журналістам, що президент США Дональд Трамп не був здивований черговою російською атакою. Така заява підкреслює глибокий скепсис американської адміністрації щодо готовності Москви дотримуватися навіть обмежених домовленостей.
Політичний підтекст цієї позиції важливий. Якщо порушення «енергетичної паузи» не матиме відчутної відповіді з боку США, довіра до американського посередництва може послабитися — як у Києві, так і серед європейських союзників. Водночас надмірно жорстка реакція ризикує зірвати переговорний процес, який Вашингтон намагається утримати.
Енергетичний фактор дедалі тісніше переплітається з дипломатією. Російські удари не лише завдають фізичної шкоди, а й тестують межі терпіння Заходу: чи готові США переходити від заяв до конкретних кроків, якщо порушення домовленостей стають системними.
Українська влада наполягає, що поступки не можуть бути асиметричними. Для Києва припинення атак по енергетиці — мінімальна умова для будь-якого змістовного діалогу. Без цього переговори ризикують перетворитися на фон для продовження війни іншими засобами.
У середньостроковій перспективі відповідь США на нинішні удари стане маркером майбутньої моделі врегулювання. Або Вашингтон посилить тиск і спробує змусити Москву дотримуватися навіть часткових домовленостей, або ж війна на виснаження — з ударами по інфраструктурі — залишиться паралельним треком поруч із дипломатією.
Як підкреслюють у Києві, ціна такої невизначеності вимірюється не лише мегаватами втраченої енергії, а й довірою до самого переговорного процесу. Саме тому очікування американської реакції сьогодні — це не риторика, а тест на реальну вагу міжнародних гарантій у цій війні.
