Президент Володимир Зеленський прибув до Вашингтона з ключовою місією — переконати адміністрацію Дональда Трампа, що будь-який мирний план можливий лише за умови реальних гарантій безпеки для України. Переговори у Білому домі зібрали не лише американського та українського лідерів, а й цілу делегацію європейських політиків, які вирішили продемонструвати свою єдність.
Європейські столиці дали зрозуміти: дипломатична пауза або компроміси, що виглядають як капітуляція, неможливі. Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що головна мета — «захистити інтереси Європи та України».
Дональд Трамп, який нещодавно зустрічався з Володимиром Путіним в Алясці, наполягає на необхідності домовленості, що включатиме територіальні поступки. За його логікою, лише такий крок дозволить швидко досягти припинення війни. Але Київ чітко заявив: поступки, особливо щодо Донбасу чи Криму, неприйнятні.
Зеленський наголосив, що українське суспільство відкидає будь-які ідеї капітуляції. Конституція України вимагає референдуму для зміни територіальних кордонів, і абсолютна більшість громадян виступає проти поступок агресору.
Зеленський засвоїв урок: компліментуйте Трампа щохвилини. Але він одразу ж звертається до гарантій безпеки, які, як Зеленський, так і всі європейці визнають, є такими ж складними, або навіть складнішими, ніж встановлення нових географічних кордонів — Даг Міллс
Гарантії безпеки: чи можливий аналог статті 5 НАТО?
Українська делегація разом із європейськими лідерами наполягала на юридично закріплених гарантіях безпеки. Йдеться про документ, який мав би працювати за аналогією зі статтею 5 НАТО, тобто передбачати автоматичну військову допомогу у випадку нової агресії Росії.
Зеленський заявив, що саме гарантії безпеки, а не абстрактні обіцянки, можуть стати підґрунтям для будь-яких мирних переговорів. Його підтримали канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр Британії Кір Стармер та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Не менш показовим є сам факт прибуття семи європейських лідерів до Вашингтона. У серпні, коли більшість політиків традиційно перебуває у відпустках, вони відклали власні справи й вилетіли на зустріч. Це підкреслює серйозність моменту.
Президент Франції Макрон прибув прямо з літньої резиденції на Лазурному узбережжі. Британський прем’єр Стармер прилетів зі Шотландії. Лідери Німеччини, Італії, Фінляндії та керівництво НАТО також долучилися до переговорів. Їхня головна мета — не допустити, щоб Україна залишилася сам на сам з тиском з боку США та Росії.
Росія через посередників сигналізує, що готова обмежити свої вимоги Донбасом, включно з територіями, які Україна все ще контролює. Для Кремля це подається як «компроміс». Але в Києві та європейських столицях це розцінюють як пастку: поступка Донбасом фактично легалізує агресію і стимулюватиме подальші зазіхання.
Макрон публічно заявив: «Я не вірю, що Путін хоче миру. Він хоче капітуляції України».
Президент Франції Еммануель Макрон починає свою промову, звертаючись до Трампа та заявляючи: «Усі за цим столом хочуть миру» — Даг Міллс
Обмін полоненими і гуманітарний вимір
Зеленський виніс на порядок денний питання повного обміну полоненими. Це один із небагатьох пунктів, який отримав широку підтримку як з боку європейців, так і від Трампа. Для українського суспільства повернення військових та цивільних є надзвичайно важливим сигналом.
Європейські лідери наголошують: гуманітарні кроки, зокрема обмін полоненими та припинення вогню, мають передувати будь-яким політичним домовленостям.
Важливо, що під час саміту Росія не зупинила бойові дії. Навпаки, напередодні переговорів у Вашингтоні Путін наказав завдати чергових ударів по цивільних об’єктах в Україні, унаслідок чого загинули щонайменше 14 людей.
Це свідомий сигнал Кремля: Москва не збирається йти на поступки і прагне підвищити ставки. Для Зеленського це вагомий аргумент довести Трампу і європейцям, що без реального припинення вогню говорити про поступки — небезпечно.
Дональд Трамп намагається виступати у ролі головного миротворця, але його риторика демонструє суперечності. З одного боку, він говорить про необхідність «негайного миру». З іншого — перекладає відповідальність на Зеленського, заявляючи, що «Україна може завершити війну, якщо захоче».
Його союзники у США також натякають, що втома від війни серед американців зростає, а отже Київ має шукати компроміс. Однак Трамп ризикує втратити підтримку союзників у Європі, якщо продовжуватиме тиснути на Україну.
Важливо, що Зеленський заявив, що територіальні поступки, можливо, найчутливіше питання на цих переговорах, будуть вирішені на поки що незапланованій особистій зустрічі з Путіним — Даг Міллс
Червоні лінії для Києва та Європи
Учасники переговорів окреслили кілька принципових червоних ліній:
- мир можливий лише після припинення вогню;
- жодних поступок щодо територій, які Україна контролює;
- відмова від легалізації анексії Криму та Донбасу;
- юридично зобов’язуючі гарантії безпеки;
- повний обмін полоненими як стартовий гуманітарний крок.
Незважаючи на дипломатичний тиск, Київ та європейські партнери демонструють єдність у цих питаннях.
Після зустрічі у Вашингтоні стало очевидно, що головна інтрига переміститься у можливу тристоронню зустріч Трампа, Путіна і Зеленського. Але поки Кремль не демонструє готовності визнавати легітимність Зеленського, такий сценарій виглядає примарним.
Український президент отримав підтримку від європейських партнерів, але реальні гарантії безпеки залишаються предметом жорстких торгів. Ситуація навколо Донбасу, Криму і майбутнього мирного договору залишається головним полем дипломатичної боротьби.
Вашингтонські переговори показали: війна в Україні — не лише локальний конфлікт, а й глобальне питання безпеки. Зеленський, попри тиск, не готовий до поступок, а Європа чітко підтримує Київ. Дональд Трамп, прагнучи позиціонувати себе миротворцем, виявився між двома вогнями: бажанням домовитися з Путіним та необхідністю не зруйнувати трансатлантичну єдність.
Майбутнє миру залежить від того, чи зможе Україна добитися реальних гарантій безпеки та чи усвідомить Захід, що поступки агресору сьогодні означатимуть ще більшу війну завтра.
