Володимир Зеленський заявив, що Київ із Вашингтоном обговорює можливу присутність американських військ в Україні як частину безпекових гарантій. За його словами, це могло б стати сильним запобіжником від нового вторгнення та підсилити мирний план.
Дональд Трамп після зустрічі із Зеленським сказав, що сторони «можливо дуже близькі» до угоди, але залишаються «територіальні питання». Він також очікує, що Європа візьме на себе «велику частину» гарантій, а США підтримають механізм.
Зеленський у комунікації з медіа наголосив: американські війська в Україні були б «сильним позиційним елементом» і реальним змістом безпекових гарантій. Він підкреслив, що тема проговорюється і з партнерами з «Коаліції рішучих».
Паралельно Київ назвав вигадкою російські звинувачення про нібито «удар по резиденції Путіна». Зеленський вважає, що історія запускається для зриву переговорів про мир і для легітимації нових ударів РФ по Україні, зокрема по столиці.
Москва заявила, що нібито було збито 91 далекобійний дрон, а Сергій Лавров назвав інцидент «державним тероризмом» та пригрозив відплатою. Дмитро Пєсков додав, що через це Росія «посилить переговорну позицію», не уточнивши, що саме зміниться.
Ключова проблема тут у доказовій базі: Кремль не надав публічних підтверджень атаки. Україна наполягає, що «удару по резиденції Путіна» не було, а звинувачення — технологія тиску на дипломатію та спроба нав’язати Трампу вигідну Москві інтерпретацію.
Позицію Києва частково підкріпив сигнал з Парижа: джерело, близьке до президента Франції, заявило, що немає змістовних підстав, які б підтверджували російську версію. Це важливо, бо питання довіри зараз прямо впливає на переговори про мир.
Зеленський також повторив, що готовий до зустрічі з Путіним «у будь-якому форматі». Сенс меседжу — забрати у Кремля аргумент, що Київ нібито уникає діалогу. Але він підкреслює: проблема не у форматі, а у готовності Росії припинити війну.
Європейський контур теж активізувався. Прем’єр Польщі Дональд Туск заявив, що мир може бути досягнутий «протягом тижнів», але успіх «далеко не на 100%». Він натякнув, що присутність США на лінії зіткнення могла б бути частиною гарантій.
Туск водночас визнав, що територіальні питання залишаються найскладнішими. Кремль вимагає відведення українських сил з частини Донбасу, яку Київ утримує, тоді як Україна наполягає на зупинці бойових дій по поточній лінії фронту без капітуляційних умов.
У цій логіці американські війська в Україні для Києва — не символ, а механізм примусу до дотримання угоди. Без такого «якоря» будь-яка пауза може перетворитися на перегрупування РФ і новий наступ, тому безпекові гарантії для України стають центром дискусії.
Ситуацію ускладнює те, що Росія публічно сигналізує жорсткіший курс. Коли Москва говорить про «посилення переговорної позиції», вона намагається підняти ставки і вибити поступки ще до фіксації припинення вогню, використовуючи інформаційні приводи.
На цьому тлі війна триває в морі. Українські чиновники повідомили про атаки РФ дронами по портовій інфраструктурі Одещини. Ударів зазнали порти, а також нафтосховища, що прямо б’є по логістиці та експортній здатності держави у війні.
Українські військові заявили, що під атакою опинилися цивільні судна під панамським прапором, які заходили в український порт для завантаження пшениці. У такій моделі Росія намагається зірвати торгівлю та зробити морські перевезення токсичними для страхових ринків.
Президент України Володимир Зеленський слухає президента США Дональда Трампа після того, як Трамп заявив, що президент Росії Володимир Путін висловив готовність допомогти Україні «досягти успіху», 28 грудня 2025 року — Джонатан Ернст
Чорне море тут є критичним: Одеські порти — вузол зовнішньої торгівлі та виживання економіки. Якщо порти працюють під постійним ризиком, Україна втрачає валюту, а глобальні ринки отримують додатковий фактор нестабільності для продовольства.
Паралельно зросла й морська «гра дронів». Україна нарощує удари по активам, пов’язаним із тіньовим флотом РФ, який допомагає обходити санкції. Росія відповідає ударами по інфраструктурі, щоб підняти ціну будь-якого експорту з України.
Усе це робить переговори про мир схожими на рух по тонкому льоду: дипломатія йде, але ракети й дрони — теж. Для Трампа це тест: чи зможе він утримати процес, не дозволивши Кремлю перетворити переговори на інструмент затягування.
Для Зеленського завдання інше: прив’язати мирний план до реальних запобіжників, а не до декларацій. Саме тому безпекові гарантії, американські війська в Україні та участь «Коаліції рішучих» звучать як три опори однієї конструкції.
Також залишається блок конкретних вузлів, які можуть зірвати угоду навіть при політичній волі. Серед них — територіальні питання Донбасу, статус окупованих регіонів і потенційні формули контролю над критичною інфраструктурою, зокрема Запорізькою АЕС.
Російська тактика в таких переговорах часто проста: створювати нові приводи, підсилювати образ «ескалації з боку України» і вимагати поступок під загрозою відплати. Сюжет про «удар по резиденції Путіна» виглядає саме як такий важіль.
Французький сигнал про відсутність підтверджень важливий тим, що зменшує простір для маніпуляцій. Якщо ключові союзники не підхоплюють російську версію, Трампу складніше пояснювати тиск на Київ, спираючись лише на слова Кремля.
Найближчі тижні визначать, чи трансформуються розмови про гарантії у конкретні параметри: хто, де і на яких юридичних підставах буде присутній, як контролюватиметься лінія зіткнення, і які наслідки буде мати порушення домовленостей будь-якою стороною.
Поки ж реальність така: Україна просить сильні безпекові гарантії та міжнародну підтримку, Росія піднімає ставки звинуваченнями й продовжує удари, а США балансуватимуть між швидкою угодою та довгостроковою конструкцією стримування війни.
