Президент Володимир Зеленський заявив, що після завершення війни в Україні можуть бути розміщені тисячі військовослужбовців із країн-партнерів у межах системи безпекових гарантій. Це стане частиною міжнародного механізму підтримки, який має на меті запобігти новій агресії Росії. За його словами, обговорюється масштабна місія, і йдеться саме про тисячі військових, а не про символічну присутність.
Ініціатором плану виступив президент Франції Еммануель Макрон, який повідомив, що 26 держав готові долучитися до гарантій. Йдеться про можливе формування багатонаціональних сил на суші, морі та в повітрі. Водночас не всі країни готові направляти війська безпосередньо в Україну. Частина держав планує забезпечувати підтримку зовні — через підготовку українських підрозділів, постачання озброєння та технічне забезпечення.
Російський президент Володимир Путін відреагував різко, заявивши, що будь-які західні війська на території України стануть «легітимними цілями» для російських ударів. Це вкотре демонструє, що Москва намагається шантажем впливати на рішення західних столиць, прагнучи зберегти простір для нових атак.
Зеленський наголосив на важливості цих переговорів під час зустрічі в Ужгороді з президентом Європейської ради Антоніу Кошта. Окрім безпекових питань, сторони узгодили кроки щодо переговорів про вступ України до ЄС. Київ вважає інтеграцію до Євросоюзу ключовим елементом післявоєнної відбудови та гарантій стабільності.
У рамках дипломатичних зусиль Зеленський також планував зустріч із прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо. Однією з головних тем стали постачання російської нафти через трубопровід «Дружба», який неодноразово зазнавав збоїв через удари українських дронів. Словаччина досі значною мірою залежить від цього каналу постачання, що стає предметом політичної напруги між Києвом і Братиславою.
Фіцо нещодавно зустрічався з Путіним у Пекіні й заявив про бажання нормалізувати відносини з Москвою. Така позиція викликає занепокоєння в Києві, оскільки вона прямо суперечить зусиллям України та її союзників зменшити фінансові надходження Росії від експорту енергоносіїв. Український уряд наполягає, що зупинка закупівель російської нафти є критично важливою для ослаблення військової машини Кремля.
Схожу позицію зайняв і президент США Дональд Трамп, який на зустрічі з європейськими лідерами закликав негайно припинити купівлю російських енергоресурсів. Це стало ще одним сигналом, що питання енергетики є не лише економічним, а й стратегічним аспектом загальної безпеки Європи.
Таким чином, нові безпекові гарантії для України стають не лише військовим, а й політичним проєктом. Вони мають охоплювати одночасно присутність іноземних сил, інтеграцію до європейських структур та зменшення економічних ресурсів Росії. Попереду складні переговори, але вже зараз очевидно, що без підтримки союзників Україна не зможе забезпечити стабільність після війни.