Нездатність Зеленського досягти політичного консенсусу щодо мобілізаційної стратегії - попри багатомісячні попередження про гостру нестачу кваліфікованих військових на фронті - призвела до глибоких розбіжностей в українському парламенті і ширше - в українському суспільстві. Вона змусила військових покладатися на мішанину рекрутингових зусиль і посіяла паніку серед чоловіків призовного віку, деякі з яких пішли в підпілля, побоюючись, що їх призвуть до погано оснащеної армії і відправлять на неминучу смерть, враховуючи, що допомога Україні у Вашингтоні залишається в глухому куті.
Питання про те, як поповнити лави, поставило Зеленського перед, можливо, найбільшим викликом для його керівництва з моменту початку вторгнення в лютому 2022 року. Відсутність чіткої мобілізаційної стратегії - або навіть згоди щодо того, скільки ще військ потрібно Україні - вплинула на звільнення Зеленським свого головного генерала в лютому, але новий головнокомандувач Олександр Сирський поки що не приніс ніякої нової ясності.
Сирському було доручено провести ревізію наявних збройних сил, щоб знайти більш боєздатні війська, після того, як офіс Зеленського нещодавно оголосив, що з 1 мільйона мобілізованих лише близько 300 000 воювали на фронті. Але майже через місяць після його підвищення ніхто у військовому керівництві чи адміністрації президента не пояснив, де перебувають ці 700 000 і що вони роблять.
Українські законодавці кажуть, що відсутність єдиного повідомлення від президента і військових додала плутанини щодо наступних кроків.
"Я не знаю, чому Зеленський або його команда досі намагаються переконати суспільство, що все завжди добре, - сказала Соломія Бобровська, депутат від ліберальної опозиційної партії "Голос". "Це не так - особливо з армією".
Зменшення кількості боєздатних українських військ стало стратегічною кризою, яка принаймні частково спричинила нещодавній відступ з Авдіївки та навколишніх сіл, де українські війська значно переважали за чисельністю.
Олексій Бежевець, радник Міністерства оборони з питань призову, сказав, що цивільні особи призовного віку повинні усвідомити, що "у вас не залишилося часу на те, щоб сидіти вдома".
"Цілком можливо, що росіяни зовсім скоро підійдуть набагато ближче, якщо їх ніхто не зупинить", - сказав Бежевець. Якщо, окрім "нестачі боєприпасів, зброї, снарядів і так далі, у нас ще й нестача особового складу, то це трагедія", - додав він.
Але після двох років тотальної війни відчуття суспільної необхідності, яке підштовхувало нові війська на поле бою і сприяло першим успіхам України, зникло. Багато солдатів поранені або виснажені.
Весь цей час чоловікам у віці від 18 до 60 років було заборонено виїжджати з країни, а чоловіки від 27 років і старше мали право бути призваними, за деякими винятками. Цивільні особи віком від 18 до 27 років можуть записатися самостійно. Парламент вже кілька місяців гаряче обговорює законопроект, який змінить процес мобілізації і розширить сферу застосування мобілізації, зокрема, знизивши призовний вік до 25 років.
До законопроекту про мобілізацію було внесено понад 4 000 поправок, і деякі депутати розглядають цей захід як спробу Зеленського перекласти на парламент відповідальність за неминуче непопулярні рішення.
"Настав час почати дорослу розмову з суспільством і не боятися її, - сказала Бобровська. "Зараз не 2022 рік, коли емоції взяли гору".
Зеленський вже давно намагається контролювати публічні повідомлення про стан війни, щоб зберегти суспільний моральний дух. Минулих вихідних він вперше публічно оголосив кількість загиблих українських військових, заявивши, що з лютого 2022 року загинуло 31 000 осіб - число, яке не вдалося підтвердити незалежним чином.
Зеленський також стикається зі зростаючим песимізмом в Україні та за кордоном щодо шансів України стримати російський наступ без додаткової допомоги з боку Сполучених Штатів. Спікер Палати представників Майк Джонсон (республіканець, штат Луїзіана) відмовився прийняти закон, який передбачає виділення Україні близько 60 мільярдів доларів допомоги.
"Настав час для серйозних розмов із суспільством - серйозних і чесних розмов і пояснення того, що ми повинні зробити без будь-якої штучної хоробрості", - сказав Володимир Ар'єв, депутат від опозиційної партії "Європейська солідарність".
Бобровська підтримує запропоновані зміни до законопроекту, які б забезпечили демобілізацію військовослужбовців, які вже прослужили тривалий час на передових позиціях. За її словами, "єдиний спосіб повернутися назад - це бути пораненим або вбитим".
Ар'єв голосував проти попереднього законопроекту про мобілізацію, який він вважав занадто каральним. Він виступає проти таких заходів, як призупинення дії водійських прав і арешт банківських активів громадян, які не реєструються для мобілізації. У січні, побоюючись таких заходів, власники рахунків поспішили зняти свої гроші, знявши понад 700 мільйонів доларів за один місяць - найбільше з лютого 2022 року.
Пріоритетом, за словами Ар'єва, має бути "гарантування людям, які будуть мобілізовані на військову службу, що ... їх не відправлять на передову без тренувань і без належного спорядження. Це дуже лякає людей і породжує недовіру до влади".
Ці страхи змушують деяких чоловіків, які мають право на мобілізацію, ухилятися від неї.
Один 31-річний чоловік, батьки якого живуть під російською окупацією на сході України, розповів, що переховується у квартирі в Києві, побоюючись, що його призвуть і відправлять на фронт непідготовленим і погано екіпірованим. Він говорив на умовах анонімності через побоювання за свою безпеку.
У грудні, під час відвідин центральноукраїнського міста Вінниця, солдати зупинили його на вулиці і вручили повістку. Він пішов, не відвідавши тамтешній військкомат, сподіваючись, що його справа розчиниться в дезорганізованій бюрократичній системі.
Але через місяць його зупинила поліція в Києві для випадкової перевірки. Коли вони шукали його ім'я у своїй базі даних, він побачив слово "РОЗШУКУЄТЬСЯ", що вискочило великими червоними літерами. Чиновники у Вінниці зареєстрували його неявку.
Минулого місяця українські військові вели вогонь з гаубиці в бік міста Авдіївка на сході країни зі своїх позицій у Донецькій області. Віталій Носач/EPA-EFE/Shutterstock
Наступного ранку йому наказали з'явитися до військкомату, але у нього стався напад паніки, і він не пішов. Він не має військового досвіду. "Ви не можете собі уявити людину, яка більш далека від армії та військової справи, - сказав він. "Для мене це просто не має сенсу - полювати на мене таким чином".
У листопаді Міністерство оборони уклало партнерство з Lobby X, рекрутинговою платформою, яка публікує вакансії у військовій сфері, починаючи від передової і закінчуючи тиловою логістикою та ІТ.
"Люди в першу чергу хочуть максимально контролювати своє майбутнє і хочуть мати чітке уявлення про те, що вони будуть робити в армії", - сказав Владислав Грєзєв, співзасновник Lobby X. Хоча кількість заявок на менш ризиковані посади різко зросла, "складність полягає в тому, щоб заповнити бойові посади", - сказав Грєзєв.
31-річний чоловік, який переховується, каже, що розглядав можливість подати заявку на небойову посаду, але побоюється, що після зарахування його можуть перевести на бойову службу. Наразі він планує залишатися в ув'язненні на невизначений термін, доки адвокат не допоможе вирішити його справу. "Це все одно краще, ніж поїхати туди і померти через тиждень, а це мій максимум, я думаю", - сказав він.
Ярослав Юрчишин, народний депутат від партії "Голос", сказав, що законодавці шукають "відповідний механізм мотивації", щоб заохотити призов на військову службу, включаючи бонуси за знищення російської техніки та нові фінансові пільги для ветеранів.
"Це важка дискусія, тому що раніше ми мобілізували людей, які мають почуття обов'язку, - сказав Юрчишин. "Тепер ми повинні мотивувати наших людей служити в армії".
Бежевець, радник міністра оборони, сказав: "Країна має майбутнє до того моменту, поки є люди, які готові за неї боротися і вмирати".
"Я не люблю "вмирати за неї" - краще вбивати за неї", - додав він. Але, незважаючи на екзистенційну загрозу для України, багато цивільних осіб, за його словами, є "просто пилом на вітрі".
