Махмуд Аббас у промові з Рамалли виступив із вимогою надати Палестині статус повноправного члена ООН. Він нагадав, що у 2012 році Генасамблея надала палестинцям статус держави-спостерігача, після чого він оголосив: «Ми тепер держава». Але з того часу ситуація лише погіршилася — розширення ізраїльських поселень і зростання насильства підважили шанси на справжню незалежність.
Аббас заявив, що після завершення війни саме Палестинська адміністрація має керувати Газою, а ХАМАС буде усунений від влади. Він наголосив: «Ми хочемо державу з одним законом і однією легітимною силою безпеки». Це стало чітким сигналом про прагнення відновити контроль та запровадити нову модель управління без присутності воєнізованих угруповань.
У своєму зверненні Аббас також закликав до негайного та сталого припинення вогню. Він наголосив на необхідності гарантувати звільнення всіх заручників, захоплених під час атаки ХАМАС 7 жовтня 2023 року, та всіх палестинських в’язнів в ізраїльських тюрмах. Це питання він представив як ключовий елемент мирного процесу.
Виступ палестинського президента вкотре підкреслив протиріччя у палестинській політиці. З одного боку, він вимагає міжнародного визнання та повноправної участі в ООН. З іншого — йому необхідно продемонструвати здатність забезпечити єдність влади й порядок у Газі та на Західному березі.
Міжнародна реакція на заяви Аббаса поки що стримана. Для багатьох країн його заклик став нагадуванням, що палестинська державність залишається ключовим елементом для вирішення конфлікту. Проте перспективи реального визнання обмежує позиція США, які, ймовірно, скористаються правом вето в Раді Безпеки.
Таким чином, вимога Аббаса стати членом ООН і вивести ізраїльські війська — це не лише дипломатичний жест, а й спроба відновити довіру до Палестинської адміністрації. Проте без внутрішнього примирення та широкої міжнародної підтримки перспектива справжньої державності залишається віддаленою.
