У ніч на 19 липня Росія завдала масованого ракетного удару по Києву, зосередивши атаку на промислових об'єктах столиці. За словами експерта із систем зв'язку та радника президента України з питань технологічних напрямків оборони Сергія Бескрестнова, відомого за позивним «Флеш», багато з цих підприємств працюють ще з радянських часів і мають великі виробничі території, що робить їх потенційними цілями для противника.
Про це експерт повідомив у своєму Telegram-каналі, наголосивши, що публічно говорити про конкретні місця влучань не можна. Він зазначив, що російська сторона й без того зможе оцінити результати ударів за допомогою власних розвідувальних супутників, тому поширення додаткової інформації лише створює зайві ризики.
За словами Бескрестнова, якщо підприємство справді виконує критично важливі оборонні завдання, найцінніші виробничі потужності зазвичай розміщуються під землею або в спеціально захищених приміщеннях.
«Атакувати такі об'єкти практично немає сенсу. Ворог це добре розуміє», — зазначив експерт.
Водночас він звернув увагу на іншу особливість української промисловості. Сьогодні чимало великих заводів фактично існують завдяки здачі виробничих площ в оренду. Величезні території колишніх підприємств використовують десятки невеликих компаній, які займаються абсолютно різними напрямками діяльності.
За словами «Флеша», у невеликому орендованому приміщенні площею лише кілька десятків квадратних метрів можуть виготовляти окремі комплектуючі для оборонної сфери. Це можуть бути антени для систем радіоелектронної боротьби, деталі для FPV-дронів або інша спеціалізована продукція, що виробляється за субпідрядом.
Експерт підкреслив, що керівництво самого підприємства нерідко навіть не знає, чим займаються окремі орендарі. Водночас інформація про таку діяльність може потрапити до російських спецслужб, після чого весь промисловий майданчик стає потенційною ціллю для ракетного удару.
Ще одним можливим сценарієм Бескрестнов назвав використання території підприємств як тимчасових складів. За його словами, окремі об'єкти можуть використовуватися для зберігання обладнання чи матеріалів, які не повинні перебувати у таких місцях. У такому разі підприємство також ризикує опинитися серед потенційних цілей.
Крім того, експерт вважає, що далеко не завжди головною причиною удару є реальна військова діяльність. Іноді для російської сторони достатньо самого факту розташування великого промислового підприємства у Києві. Удари по столичних заводах можуть переслідувати не лише військові, а й психологічні цілі, спрямовані на посилення тиску на цивільне населення та створення атмосфери постійної небезпеки.
«Київ потрібно залякувати. Завод — чудовий привід для цього. Треба розуміти, що агентура ворога працює, і нам необхідно бути максимально обережними та не допускати помилок», — наголосив Бескрестнов.
Експерт також вкотре нагадав про важливість інформаційної безпеки. За його словами, публікація фотографій, відео чи інших матеріалів про наслідки ракетних ударів може допомогти противнику отримати додаткові розвідувальні дані. Саме тому громадян регулярно закликають утримуватися від поширення подібного контенту до появи офіційної інформації від компетентних органів.
Тим часом у Повітряних силах України оцінили масштаби нічної атаки. Начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що удар по Києву в ніч на 19 липня став одним із найбільших за кількістю ракет, які летіли до цілі за балістичною траєкторією.
Водночас він уточнив, що ця атака не була наймасштабнішою від початку повномасштабної війни. За словами Ігната, під час ударів 15 червня, 2 липня та 6 липня російські війська застосували приблизно таку саму кількість балістичних ракет, а також використали значну кількість крилатих ракет і ударних безпілотників.
Представник Повітряних сил також нагадав, що лише за останні 35 діб Київ пережив уже три масштабні комбіновані атаки. Це свідчить про збереження високого рівня ракетної загрози для столиці та необхідність постійної готовності як сил протиповітряної оборони, так і цивільного населення до можливих нових ударів.
На думку фахівців, у сучасних умовах питання захисту стратегічних об'єктів, дотримання правил інформаційної безпеки та протидії діяльності ворожої агентури мають не менше значення, ніж розвиток систем протиповітряної оборони. Саме комплексний підхід дозволяє мінімізувати ризики та забезпечувати стійкість критично важливої інфраструктури навіть в умовах постійної загрози нових атак.
