Президент Дональд Трамп, повернувшись до Білого дому, представив себе як безкомпромісного борця з корупцією. Його адміністрація заявляє про масштабні викриття шахрайства та розкрадань у федеральному уряді. Союзником у цій боротьбі став Ілон Маск, якого призначили спеціальним урядовим консультантом. Однак деталі цієї кампанії, а також відсутність прозорості щодо фінансів самого Трампа та його союзників, викликають серйозні сумніви у щирості заявлених намірів.
Полювання на корупцію стало одним із головних наративів нового президентського терміну Трампа. Але ця боротьба має вибірковий характер: доки уряд звинувачує бюрократію у корупції, паралельно знімаються звинувачення з політичних союзників президента, звільняються інспектори, що викривали зловживання, а ключові антикорупційні закони перестають діяти.
Корупція скрізь — окрім власного оточення
Дональд Трамп, виступаючи у Білому домі разом з Ілоном Маском, заявив:
«Я обіцяв викорінити корупцію. І ми знайшли мільярди й мільярди доларів розкрадань».
Однак жодних підтверджень таких знахідок громадськості не надали. Маск, зі свого боку, заявив, що команда, яку він очолив у межах так званого Department of Government Efficiency (DOGE), виявила численні випадки шахрайства:
- Соціальні виплати нібито отримували особи, яким, згідно з датою народження, мало б бути по 150 років.
- Федеральні установи платили за підписки на медіа, які Трамп назвав «підкупом фейкових новин».
- Невідомі чиновники начебто отримали десятки мільйонів доларів незрозумілого походження.
Проте незалежні експерти ставляться до цих заяв скептично. Джессіка Тілліпман, експертка з антикорупційної політики із Університету Джорджа Вашингтона, зауважила:
«Жоден із наведених прикладів не є доказом шахрайства. Це звичайні урядові витрати, які не подобаються цій адміністрації».
Пан Маск продовжує володіти та керувати кількома компаніями, які отримують контракти на мільярди доларів від федерального уряду та є об’єктом численних урядових перевірок і розслідувань. Ерік Лі
Маск – партнер у боротьбі чи учасник конфлікту інтересів?
Ілон Маск став неофіційним символом нової антикорупційної кампанії. На посаді спеціального урядового консультанта він зберіг контроль над своїми компаніями, зокрема SpaceX і Tesla, які отримують мільярдні контракти від уряду США.
Нещодавно стало відомо, що SpaceX уклала нову угоду на запуск супутників для військових, водночас Маск відкрито підтримує скорочення витрат на програми, які можуть бути конкурентними до його бізнесу.
Ной Букбайндер, президент організації Citizens for Responsibility and Ethics in Washington, заявив:
«І Маск, і Трамп мають очевидні конфлікти інтересів, але, схоже, мало що роблять для їх уникнення. Така "боротьба з корупцією" виглядає радше лицемірством».
Полювання на ворогів і захист своїх
Поки Маск і Трамп звинувачують федеральні відомства у корупції, адміністрація послідовно знімає звинувачення з політичних союзників.
Показові випадки:
- Колишній конгресмен Джеффрі Фортенбері – звинувачений у брехні ФБР щодо незаконних пожертв на виборчу кампанію. Справу закрито без пояснень.
- Мер Нью-Йорка Ерік Адамс, який підтримав Трампа, уникнув звинувачень у хабарництві.
- Чарльз Кушнер, тесть Джареда Кушнера, засуджений за податкові махінації, був помилуваний і тепер номінований на посаду посла у Франції.
Також за три тижні перебування на посаді президент Трамп звільнив 17 головних інспекторів, які займалися перевірками в уряді. Серед них – керівник Офісу з питань урядової етики та Офісу спеціального розслідування.
Скасування законів: боротьба з корупцією чи захист бізнесу?
Одним із найбільш суперечливих рішень стало припинення дії закону Foreign Corrupt Practices Act, який забороняв американським компаніям давати хабарі іноземним посадовцям.
Трамп пояснив це рішення так:
«Ми повинні створити рівні умови для американського бізнесу. Інші країни не соромляться домовлятися, а ми, через наші закони, відстаємо».
Ця заява викликала резонанс серед експертів. Аналітик із Transparency International Майкл Хант вважає, що це відкриває шлях до корупційних схем:
«Американські компанії тепер можуть офіційно давати хабарі за кордоном. Це крок назад у глобальній боротьбі з корупцією».
Медіа і «підкуп» новин
Ще однією мішенню антикорупційної кампанії стала медіаіндустрія. Адміністрація заявила, що деякі урядові агентства нібито фінансували «дружні до демократів медіа».
Насправді, як з’ясували журналісти, йшлося про підписки на аналітичні видання, які використовуються для роботи з міжнародними програмами. Наприклад, USAID оформлювало підписки на міжнародні видання, щоб аналізувати глобальні тенденції.
«Це звичайна практика, але адміністрація використовує ці факти як доказ підкупу преси», – пояснює експертка з медіа Крістен Маккінлі.
Вплив на економіку: цифри без доказів
Трамп і Маск заявили, що виявили корупцію на суму «приблизно трильйон доларів». Однак згідно з даними Government Accountability Office (GAO), щорічні втрати через шахрайство у федеральному бюджеті становлять від 233 до 521 мільярда доларів.
Більшість цих втрат пов'язані з недосконалістю системи соціальних виплат, а не зі зловживаннями чиновників. Наприклад, у 2020 році, коли США видавали допомогу під час пандемії, обсяги помилкових виплат зросли на 30%.
Маск і Трамп: союз із політичним підтекстом
Боротьба з корупцією стала частиною політичної стратегії Трампа на другий термін. Маск, який став публічним союзником президента, отримує не лише політичні дивіденди, а й реальні фінансові вигоди.
SpaceX отримала нові контракти, а соцмережа X (колишній Twitter), якою володіє Маск, стала основним інструментом поширення урядових заяв щодо корупції.
Висновок: боротьба з корупцією чи політичний маніпулятив?
Антикорупційна кампанія Трампа і Маска викликає більше запитань, ніж дає відповідей. Експерти попереджають, що справжні зловживання залишаються поза увагою, адже насправді влада зосереджена на дискредитації опонентів та усуненні незалежних органів контролю.
Правозахисник Джон Макклейн підсумовує:
«Антикорупційна боротьба має бути системною, а не вибірковою. Якщо влада бореться лише з "чужою" корупцією, а свою ігнорує, це вже не боротьба, а політичний фарс».
У найближчі місяці стане зрозуміло, чи перетвориться ця кампанія на реальну реформу чи залишиться інструментом політичних маніпуляцій.
