Масована атака українських дронів по цілях у Росії викликала безпрецедентний колапс авіаційної інфраструктури навколо Москви. У ніч на понеділок 21 липня всі чотири головні аеропорти столиці — Шереметьєво, Внуково, Домодєдово та Жуковський — тимчасово призупинили прийом рейсів. Російське міністерство оборони визнало: за одну ніч було збито 117 безпілотників, з яких 30 — над Московською областю. Напередодні, за офіційними даними, збили ще 172 дрони.
Ці цифри демонструють нову фазу війни: замість фронтових боїв — стратегічне виснаження інфраструктури супротивника. Українські безпілотники, за різними оцінками, здійснили найбільший рейд з моменту початку повномасштабної війни.
Удар по московських аеропортах виявився не лише символічним, але й економічно болючим. Шереметьєво, який є найбільшим за пасажиропотоком, став епіцентром хаосу: відео російських ЗМІ показують пасажирів, що сплять на підлозі, черги, які розтягуються на десятки метрів. Через скасування рейсів тисячі мандрівників застрягли в аеропортах, а у Владивостоці й Хабаровську люди не могли повернутись до європейської частини Росії.
Крім авіаційних обмежень, Росавіація організувала додаткові поїзди з Санкт-Петербурга до Москви, щоб хоч якось розвантажити ситуацію. За оцінками російських джерел, у регіоні живе щонайменше 21,5 мільйона людей, і саме це робить удари по московській агломерації настільки чутливими.
Тактика Києва очевидна — дестабілізація тилу Росії, зокрема її транспортної системи. Це дозволяє створювати ефект паніки серед цивільного населення та змушує Кремль перекидати ресурси з фронту на протиповітряну оборону міст. Застосування дронів великої дальності є частиною нової стратегії України, орієнтованої на асиметричні атаки.
Серед знищених або перехоплених БПЛА є як стандартні моделі, так і модифіковані українські дрони, здатні долати понад 1000 км. Джерела в українських спецслужбах не підтверджують свою причетність до атак, однак публічно представники влади вказують, що "Росія не повинна почуватися в безпеці на своїй території, поки триває агресія".
Зміни в українській військовій доктрині також відображаються в більшій автономності Сил спеціальних операцій і розвитку виробництва БПЛА. Тільки у 2024-му році в Україні було виготовлено понад 300 тисяч дронів різних типів. Державна програма підтримки виробників безпілотників дозволила створити десятки нових підприємств, здатних конкурувати з міжнародними аналогами.
Реакція Кремля була очікувано стриманою: офіційно заявлено, що ситуація під контролем, а всі дрони "успішно перехоплено". Водночас, реальні наслідки атак говорять про інше. Російські пропагандисти були змушені визнати збої в роботі ключових аеропортів та транспортної системи.
Політичний ефект також очевидний: атаки дронів накладаються на дедалі активніші міжнародні зусилля зі сторони ЄС і США щодо підтримки України. Ультиматум Дональда Трампа, згідно з яким Росія має 50 днів на припинення вогню, лише підсилює напругу. Кремль змушений лавірувати між воєнними провалами й загрозами нових санкцій.
Таким чином, атака українських безпілотників на московські аеропорти — не лише військовий, а й психологічний та стратегічний крок. Вона змінює правила гри, підкреслюючи: жодна глибина тилу не є недосяжною, а війна вже давно вийшла за межі лінії фронту.
