Балтійський регіон перетворюється на полігон російської електронної війни. Після вторгнення в Україну Москва активізувала використання засобів радіоелектронного придушення, а від початку 2025 року інтенсивність збоїв у GPS і радіозв’язку в Латвії, Литві та Естонії зросла в рази. Це створює не лише проблеми для цивільної авіації й судноплавства, а й становить виклик для НАТО, яке змушене відповідати на цю форму гібридної агресії.
За даними Естонії, 85% рейсів у країні стикаються з перешкодами в роботі навігаційних систем. Литва повідомила про зростання випадків глушіння GPS у 22 рази за рік. Окрім «глушіння», активно застосовується спуфінг — передача хибних координат, що вводить в оману пілотів і операторів.
У червні Балтійські країни разом із Фінляндією подали скаргу до Міжнародного союзу електрозв’язку (ITU), а в липні — до Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Обидві структури визнали Росію джерелом загроз і закликали її негайно припинити перешкоди. Однак Москва фактично не заперечила діяльність, посилаючись на «захист національної інфраструктури».
GPS-збої вже давно вийшли за межі авіації. За словами голови литовського регулятора Юрате Совієнє, тепер під ударом і морські перевезення, і наземні комунікаційні вежі. Зокрема, зростає небезпека падіння дронів із підробленими координатами, що може призвести до жертв серед цивільних.
Польське агентство PANSA заявило, що через масове глушіння пілоти дедалі частіше переходять на резервні методи навігації, а робоче навантаження диспетчерів значно зростає. Особливо небезпечна ситуація в районі Сувальського коридору, де перетинаються кордони Литви, Польщі, Білорусі та російського Калінінграда.
Калінінград як центр електронної війни
Литва ідентифікувала щонайменше чотири точки в Калінінградській області, де Росія розмістила нові системи радіоелектронного придушення. Естонія повідомляє про появу аналогічних пристроїв біля своїх кордонів, а Латвія вважає, що обладнання розгорнуто у Псковській області. Частина комплексів, імовірно, розташована на кораблях у Балтійському морі.
Аналітики наголошують, що Росія тестує межі реакції Альянсу, перевіряючи його готовність до протидії новим формам гібридної війни. Для НАТО це серйозний виклик: атаки на супутникові сигнали підривають не лише оборону, а й довіру суспільства до безпеки повітряних і морських перевезень.
У липні ЄС активував у системі Galileo нову технологію для боротьби зі спуфінгом. Вона покликана зменшити ризики у зонах підвищеної загрози, включаючи Балтійське море. Проте експерти попереджають: протидія електронній війні вимагає масштабних інвестицій та координації на рівні всієї Європи.
За оцінками естонської влади, лише прямі витрати уряду на боротьбу з перешкодами перевищують €500 000. Проте справжня ціна набагато вища: це ризики для життя пасажирів, зриви логістики, а також підрив стабільності в регіоні, який уже є ключовим фронтом протистояння між Росією і Заходом.
Балтійські держави стали мішенню нового етапу гібридної війни Росії, де зброєю виступає не артилерія, а радіохвилі. У відповідь ЄС і НАТО змушені шукати нові технологічні та політичні рішення. Адже під загрозою не лише цивільна авіація чи мореплавство, а й довіра до міжнародних інституцій, які повинні гарантувати безпеку в європейському небі.
