На тлі військових втрат України, зростаючого впливу Північної Кореї на боці Росії та повернення Дональда Трампа до Білого дому, президент Джо Байден робить низку екстрених кроків, спрямованих на підтримку України.
Нещодавні рішення про постачання Києву протипіхотних мін та дозвіл на удари вглиб російської території були прийняті з розрахунком дати Україні максимально сильну переговорну позицію перед потенційними мирними угодами.
Однак ці кроки піднімають запитання серед союзників: чому цю допомогу не надали раніше, коли позиції України були сильнішими?
Україна в найслабшій точці за три роки війни
Рішення адміністрації Байдена приймаються в умовах суттєвого погіршення ситуації для України. Після виборів у США, де переміг Дональд Трамп, у Білому домі дедалі частіше звучать прогнози про можливість примусових переговорів України з Росією, що можуть призвести до втрати територій.
Ключовим фактором стало відправлення Північною Кореєю 10 тисяч військових до Росії, а також втрати України в східних регіонах через перерозподіл сил на захоплений у серпні Курський напрямок.
У відповідь Байден дозволив використання ракет ATACMS дальністю до 300 км і надання мін, здатних захистити східні позиції України.
Ці рішення супроводжуються різкими оцінками з боку європейських союзників. З одного боку, допомога вкрай необхідна, але з іншого — її пізнє надання викликає розчарування. Курт Волкер, колишній посол США в НАТО, наголосив, що зволікання у постачанні озброєнь "дало Росії відчуття безкарності".
Чому Байден обережний?
Протягом війни Байден неодноразово вагається, ухвалюючи рішення щодо постачання сучасного озброєння. Його побоювання щодо можливої ескалації з боку Росії, включно з ризиком застосування ядерної зброї, визначали обережну політику США.
"Байден був один на кожному ключовому етапі: від ATACMS до F-16 і атак на території Росії", — сказав Іво Даалдер, колишній посол США в НАТО. "Його погляд на Росію сформований під час Холодної війни, коли головним завданням було уникнення прямого конфлікту з ядерною державою".
Хоча згодом президент завжди погоджувався на постачання запитаних Україною озброєнь, їх пізнє надходження знижувало ефективність використання. Наприклад, танки Abrams та винищувачі F-16 були погоджені майже на рік пізніше після первинних запитів Києва.
Міни: "запізніла допомога"
Останнім кроком Байдена стало надання протипіхотних мін, які самознищуються через певний час, аби мінімізувати гуманітарні ризики. Європейські дипломати підкреслюють, що такі міни могли б зміцнити оборонні лінії України ще два роки тому, протидіючи масовому замінуванню територій з боку Росії.
Проте, навіть критики визнають складність рішення. "Байден діє в умовах, коли будь-яке значне постачання зброї може спровокувати непередбачувану реакцію Кремля", — зазначає один із європейських чиновників.
Підготовка до повернення Трампа
Позиція Байдена також визначається політичними реаліями у США. Адміністрація розуміє, що Трамп, імовірно, згорне військову допомогу Україні. Тому зараз, за кілька місяців до передачі влади, Білий дім активізує підтримку Києва.
Європейські країни, усвідомлюючи можливе послаблення ролі США, вже переорієнтували частину військової допомоги під егідою НАТО. Водночас обговорюється питання, які гарантії безпеки можна запропонувати Україні в обмін на потенційні територіальні поступки.
Антоні Блінкен, державний секретар США, під час свого візиту до штаб-квартири НАТО наполягав, щоб європейські союзники збільшили підтримку Києва, поки Байден ще має можливість впливати на ситуацію.
Погляд у майбутнє
Повернення Трампа та посилення позицій Росії ставлять під загрозу ключовий зовнішньополітичний успіх Байдена — створення сильної антипутінської коаліції. Незважаючи на відданість захисту демократії, нинішня стратегія Вашингтона більше нагадує "гасіння пожежі" перед імовірними змінами у зовнішній політиці США.
Війна, яка для багатьох стала символом боротьби за суверенітет і демократію, дедалі більше залежить від короткотермінових рішень, що лише підкреслюють довгострокову невизначеність. Для Києва ключовим завданням залишається отримання максимальної підтримки від партнерів, доки двері для допомоги залишаються відчиненими.
