Після повномасштабного вторгнення російські нічні дрон-атаки стали ледь не щоденною реальністю для українців. Звуки безпілотників, схожі на гудіння газонокосарки, регулярно порушують природний ритм сну, провокуючи хронічне безсоння, яке психіатри визначають як одну з наймасштабніших загроз для психічного здоров’я країни.
Софія Царенко, 22 роки, із Дніпра розповідає: спочатку для зняття напруги вона вживала вино, але згодом алкоголь перестав допомагати, а тривога вирувала так сильно, що заснути без ліків стало неможливо. Лише після кількох тижнів прийому снодійного та антидепресантів вона знову відчула полегшення й змогла хоча б частково відновити режим сну.
Крім тілесних травм та людських жертв, війна завдала Україні й невидимих ран – психологічних. Тривала відсутність повноцінного нічного відпочинку накопичує так званий «борг сну», що призводить до зниження когнітивних функцій, зростання тривожності та агресивності, а з часом провокує депресивні стани та інші розлади психіки.
Аптека в Києві. За словами одного експерта, хронічне недосипання «значно впливає на психологічне благополуччя». Олівер Ро
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, станом на лютий 2025 року майже 50 % українців скаржилися на проблеми з психічним здоров’ям. Згідно з внутрішнім аналізом великого дистриб’ютора медикаментів, минулого року продажі антидепресантів в Україні зросли на 46 %, що багато фахівців пов’язують із хронічним недосипанням.
Доктор Давид Щербина, психіатр із Києва, стверджує, що приблизно половина його пацієнтів звертаються саме з порушеннями сну, і більшість із них мають ознаки депресії. Особливо складно, каже він, лікувати молодих матерів, які бояться пропустити сигнал повітряної тривоги під час сну та не зуміти вивести дітей у сховище.
Сонний борг негативно впливає не лише на емоційний стан, а й на фізичне здоров’я: ослаблена імунна система, головні болі та хронічна втома стають новою нормою для багатьох українців. Тривоги цих ночей переривають навіть найміцніші цикли сну, тому мозок не встигає відновитися.
У Львові, де сирени звучать рідше, 38-річний Володимир Бєхлов каже, що головна причина безсоння – невизначеність майбутнього. Не менше тривоги та страху додають новини з фронту та непевність, коли та як закінчиться війна. Для зняття напруги він отримав у лікаря рецепт на антидепресанти, що допомагають хоча б дещо відновлювати нічний відпочинок.
Безпілотники, трасери та прожектори над Києвом цього місяця. За словами українських чиновників, удари безпілотників лише посилилися після початку мирних переговорів за посередництва США. Гліб Гараніч
Тетяна Горобченко, 41 рік, яка мешкає поруч із авіабазою у Василькові, ховається з родиною в туалеті під час кожної атаки. Після вибухів її організм настільки напружений, що далі заснути не дають спогади про події й нескінченний потік новин у телефоні. «Іноді здається, що втома знімає біль, але вранці я відчуваю себе іншою людиною», – зізнається вона.
У передмісті Києва пані Ганна приймає антидепресанти, але навіть вони не вберегли її від фізичних реакцій організму – серцебиття та нудоти щоразу, коли пролунає вибух чи сирена. «Медикаменти допомагають заснути, але не змінюють реальність війни», – каже вона.
Інші українці шукають безпечніші методи: хтось спить у коридорах, подалі від вікон, хтось обгортається 7-кілограмовою спеціальною ковдрою, а дехто кладе поруч аптечку з турнікетом – психологічний захисний ритуал, який допомагає почуватися готовим до найгіршого.
26-річний студент авіаційного університету Валентин Майданюк намагається заспокоїтися думками про міцність стін свого будинку, уявляючи, що він знаходиться в найнадійнішому сховищі. Проте розуміння неминучості обстрілів продовжує позбавляти його сну.
Психологиня Марина Грудий поєднала медикаментозне лікування із зміною позивних звичок – тепер вона ділить ліжко з шестирічною донькою, аби відчувати захист і менше боятися раптової атаки.
Студенти в Дніпрі, Україна, у притулку своєї середньої школи минулого року. Схоже, що Росія все частіше атакує міські райони, що посилює занепокоєння цивільних і спричиняє більше безсонних ночей. Чанг Лі
Пані Оксана з Запоріжжя отримала снодійні та анти-тривожні препарати, коли помітила, що її 14-річна донька Ярослава теж не спить ночами, а руки тремтять від страху. «Розуміння, що вона так само налякана, просто розбило мене», – зізнається жінка.
Олена Чуранова, 37 років, звернулася до психіатра, коли більше не відчувала страху перед ударом дрона – її поведінка стала суто механічною. Ліки повернули їй сон, але не звільнили від жаху війни.
Загалом, кажуть медики, безсоння та зловживання снодійними й антидепресантами стали буденністю для тих, хто досі не опинився на фронті. Структури охорони здоров’я стикаються з нестачею спеціалістів із психічного здоров’я, а телемедицина й мобільні клініки все ще не можуть охопити всю територію.
Українські експерти наголошують на необхідності комплексного підходу: модернізації системи ППО для зниження кількості нічних повітряних тривог, розвитку програм психологічної підтримки, доступних груп самодопомоги та онлайн-консультування. Інвестиції в ментальне здоров’я країни можуть звести нанівець наслідки «боргу сну» та запобігти новим психічним розладам.
Тільки змінивши ситуацію в нічному небі та наростивши мережу кваліфікованих психіатрів і психологів, а також розширивши виробництво та розподіл антидепресантів і снотворного, Україна зможе подолати кризу безсоння та повернути собі повноцінний відпочинок, необхідний для відновлення суспільства в умовах триваючої агресії.
