Бюджет-2026: між безпекою і розвитком
Новий державний бюджет завжди є дзеркалом часу — показником того, куди держава спрямовує сили, ресурси і надії. Бюджет-2026 не став винятком. Україна входить у черговий фінансовий рік із безпрецедентними викликами, але й з відчутною політичною волею до змін. Саме тому рішення Бюджетного комітету Верховної Ради рекомендувати до першого читання проект Бюджету-2026 стало важливою віхою у формуванні фінансової стратегії держави на наступний рік.
Голова комітету Роксолана Підласа повідомила, що до проекту було внесено низку суттєвих пропозицій. Вони стосуються не лише збільшення видатків на оборону, а й комплексної підтримки освіти, охорони здоров’я, соціальної сфери та економічного відновлення. Це крок до більш збалансованої моделі розвитку, у якій безпека не відділена від людського капіталу.
Підхід комітету базується на принципі справедливого перерозподілу ресурсів — щоб кожна гривня працювала не лише на утримання систем, а й на їх оновлення. Це означає інвестиції у людей, у громади, у майбутнє після років важких випробувань.
Водночас новий бюджет — це не лише цифри. Це політичне рішення, у якому відображається готовність держави змінювати підходи, шукати гнучкі механізми фінансування, адаптуватися до реальності, де безпека і соціальна стабільність є рівнозначними цілями.
Бюджетний процес цього року став випробуванням для парламенту: понад три тисячі поправок і більше семи трильйонів гривень додаткових пропозицій від депутатів. Але ключове завдання комітету — віднайти баланс між потребами і можливостями, не втративши стратегічного курсу.
Оборона: зміцнення потенціалу і технічне оновлення
Одним із головних пріоритетів Бюджету-2026 є оборона. Комітет рекомендує уряду розглянути можливість збільшити видатки на зброю для Збройних сил України, а також посилити забезпечення підрозділу «Альфа» Служби безпеки та Служби зовнішньої розвідки.
Ці пропозиції є продовженням логіки останніх років, коли безпека держави стала безумовним пріоритетом. Але нині акцент зміщується: від екстреного фінансування — до стратегічного планування, що передбачає технологічне оновлення оборонного комплексу, розширення спроможностей розвідки та підвищення ефективності спеціальних операцій.
Водночас йдеться не лише про фінансування техніки. Бюджетний комітет акцентує на потребі створення більш гнучкої системи розподілу коштів, аби критичні напрямки могли оперативно отримувати підтримку без бюрократичних затримок. Це важливо для ефективності фронтових підрозділів і безпеки тилу.
Зростання оборонних витрат розглядається не як тягар, а як інвестиція у стійкість держави. Кожна гривня, вкладена у безпеку, стає запорукою того, що країна може дозволити собі відновлення, реформування та економічне зростання.
Комітет також наголошує на необхідності прозорого контролю за використанням цих коштів. В умовах обмежених ресурсів довіра до системи державних фінансів є не менш важливою, ніж сам обсяг фінансування.
Освіта: нова модель оплати праці та підтримка релокованих університетів
У сфері освіти Бюджет-2026 може стати переломним. Комітет пропонує уряду розробити нову модель оплати праці педагогів середньої школи, щоб обіцяне підвищення на 50% стало реальним, а не формальним. Це означає реформу самої системи розрахунку, яка має враховувати не лише ставки, а й мотиваційні складові.
Також рекомендовано поетапне підвищення оплати праці викладачів і науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти з 1 січня 2026 року. Освіта має залишатися сферою, де люди відчувають гідну оцінку своєї праці, а не змушені шукати додатковий заробіток поза фахом.
Окремим напрямом стане підтримка релокованих університетів з прифронтових територій. На зміцнення їх матеріально-технічної бази комітет пропонує спрямувати 500 мільйонів гривень. Це не лише про цеглу і лабораторії — це про збереження інтелектуального потенціалу регіонів, які найбільше постраждали від війни.
Освіта в нових умовах — це частина національної безпеки. Вона формує покоління, здатне мислити критично, приймати рішення, творити інновації. Тому підтримка шкіл, коледжів і університетів має розглядатися не як витрати, а як інвестиція у виживання і розвиток держави.
Охорона здоров’я: пріоритети для найвразливіших
У бюджетних рекомендаціях значну увагу приділено медицині. Комітет пропонує уряду передбачити додаткові кошти на закупівлю ліків для пацієнтів з ахондроплазією, аутоімунними захворюваннями нервової системи та нейром’язовими недугами. Йдеться про збільшення фінансування понад уже закладені 15,1 мільярда гривень.
Окрім цього, пропонується визначити Міністерство охорони здоров’я єдиним розпорядником усіх публічних інвестиційних проєктів у сфері медицини. Це означає передачу коштів від Державного управління справами та Національної академії медичних наук до МОЗ і збільшення загального обсягу фінансування ще на 500 мільйонів гривень.
Така централізація дає змогу підвищити ефективність управління, уникнути дублювання функцій і забезпечити контроль за результатом. Адже кожен проєкт — це лікарня, обладнання, життя конкретних людей.
Медицина сьогодні потребує не просто грошей, а системного бачення. Умовно кажучи, бюджет має лікувати не лише симптоми, а й причини — інвестувати у профілактику, ранню діагностику, цифровізацію та підтримку медичних кадрів.
Саме тому рішення комітету є сигналом, що українська система охорони здоров’я переходить до нової моделі — коли держава бере на себе відповідальність за ефективність кожної вкладеної гривні.
Місцеві бюджети і соціальна сфера: баланс підтримки громад
Для місцевих бюджетів комітет пропонує застосовувати при розрахунках реальну чисельність населення громад за даними Держстату, а кількість внутрішньо переміщених осіб — за інформацією Міністерства соціальної політики. Це забезпечить справедливіший розподіл фінансових ресурсів між громадами.
Також уряду рекомендують розв’язати проблему заборгованостей у тарифах і розглянути можливість зарахування 4% податку на доходи фізичних осіб (крім військового) безпосередньо до місцевих бюджетів. Це посилить фінансову автономію громад і дасть їм більше ресурсів для розвитку інфраструктури.
У соціальній політиці ключовими завданнями стануть підготовка законопроєкту про спеціальні пенсії та збільшення фінансування житлових програм для внутрішньо переміщених осіб. Єдині підходи до пенсійного забезпечення покликані усунути дисбаланси, що накопичувалися роками.
Підтримка соціально вразливих категорій населення стає одним із моральних вимірів бюджету. Адже держава, яка піклується про своїх громадян у кризовий час, демонструє не лише фінансову спроможність, а й людяність.
Економічне відновлення: підтримка бізнесу і фермерства
Важливий блок рекомендацій стосується економічного відновлення. Комітет пропонує спрямувати щонайменше 2 мільярди гривень на гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель, що є критичною умовою для відновлення аграрного сектору.
Крім того, передбачено 1 мільярд гривень на часткову компенсацію майнових втрат бізнесу, а також додаткове фінансування для грантових програм — на будівництво овоче- та картоплесховищ, відкриття власної справи ветеранами, компенсацію вартості сільськогосподарської техніки.
Ці кроки мають подвійний ефект: вони не лише підтримують економіку, а й створюють робочі місця, стимулюють внутрішній попит і допомагають відновити продовольчу безпеку.
Український бізнес, попри всі труднощі, залишається рушієм економічної стабільності. Тому бюджет-2026 має стати документом, який не лише розподіляє кошти, а й надихає підприємців продовжувати працювати в Україні.
Фінальна пряма: політична відповідальність і очікування суспільства
Очікується, що парламент розгляне проект Бюджету-2026 у сесійній залі 21–22 жовтня. Це буде не просто голосування за документ — це голосування за напрям розвитку країни на наступний рік.
За словами міністра фінансів Сергія Марченка, бюджет потребуватиме близько 45 мільярдів доларів зовнішнього фінансування для покриття боргових зобов’язань. Але ключова мета уряду і парламенту — зробити так, щоб ці ресурси були використані максимально ефективно, з урахуванням пріоритетів безпеки, соціального захисту та економічного зростання.
Бюджет-2026 — це не просто набір цифр. Це документ віри у майбутнє, у здатність держави залишатися сильною, соціально відповідальною та справедливою. І саме тому його ухвалення стане випробуванням не лише для уряду, а й для суспільства, яке очікує реальних змін.
