В Україні можуть суттєво посилити відповідальність за надмірний шум від транспортних засобів. У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який пропонує вперше чітко закріпити в Кодексі України про адміністративні правопорушення відповідальність за керування або експлуатацію авто з перевищенням допустимого рівня шуму.
Ініціатива виникла на тлі зростання суспільного запиту на тишу в містах. Окрім звичних побутових незручностей, українці в теплу пору року дедалі частіше стикаються з гучними автомобілями та мотоциклами, які вночі створюють додаткове акустичне навантаження на міське середовище.
Штрафи, які можуть вдарити по гаманцю
Законопроєкт пропонує досить жорстку систему покарань. За перше порушення передбачено штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — це 17 тисяч гривень. За повторне порушення сума подвоюється і становитиме 34 тисячі гривень. Крім того, у деяких випадках може застосовуватися тимчасове позбавлення права керування транспортним засобом строком на 3–6 місяців.
Автори ініціативи пояснюють: такі заходи спрямовані насамперед проти водіїв, які свідомо модифікують вихлопні системи або використовують технічно несправні автомобілі, перетворюючи міські вулиці на джерело постійного шумового навантаження.
Що саме вважатиметься порушенням — головне питання
Попри жорсткість запропонованих санкцій, ключовою проблемою залишається відсутність чіткого механізму реалізації закону. Експерти наголошують: для його ефективності необхідно визначити, що саме вважатиметься «допустимим рівнем шуму», а також розробити єдину методику вимірювання.
Без цього, попереджають фахівці, будь-які штрафи ризикують стати предметом суб’єктивних оцінок з боку правоохоронців і оскаржень у судах.
Не менш важливим є технічне забезпечення контролю. Для фіксації порушень потрібні спеціальні прилади, підготовлені інспектори та чіткі процедури оформлення доказової бази. Без цього система може виявитися нежиттєздатною.
Де діятимуть обмеження
Згідно з текстом ініціативи, дія нових норм буде обмежена межами населених пунктів. Це означає, що за їхніми межами — наприклад, на трасах або спеціальних майданчиках — залишиться більше простору для технічного автоспорту чи інших активностей, які супроводжуються високим рівнем шуму.
Водночас це викликає додаткові запитання: шум не зникає, а лише переміщується за межі міст, і мешканці передмість або районів уздовж трас можуть і надалі страждати від його впливу.
Дискусія навколо жорстких штрафів
Окрему дискусію викликає розмір санкцій. Для значної частини водіїв 17 тисяч гривень за перше порушення — це суттєва сума, яка має працювати як стримувальний фактор. Проте без чітких критеріїв фіксації порушення навіть високі штрафи можуть втратити ефективність.
Автори законопроєкту також зазначають, що під час воєнного стану окремі норми можуть коригуватися, що додає додаткової невизначеності до майбутньої практики застосування.
Що потрібно, щоб закон реально запрацював
Фахівці наголошують: одного лише ухвалення закону недостатньо. Для реального ефекту потрібен комплекс заходів — від стандартизації вимірювання шуму до створення системи контролю та інформування водіїв.
Серед можливих додаткових рішень також називають інфраструктурні проєкти зі звукоізоляції магістралей у чутливих районах міст, що дозволило б зменшити шумове навантаження не лише через штрафи, а й через технічні рішення.
Закон як спроба змінити міське середовище
Ініціатива загалом спрямована на покращення якості життя в містах і захист здоров’я громадян від надмірного шуму. Однак її успіх напряму залежатиме від того, наскільки детально буде прописано механізми реалізації.
Без чітких процедур вимірювання, підготовленої інфраструктури та зрозумілих правил застосування закон ризикує залишитися радше декларацією, ніж ефективним інструментом впливу на ситуацію на дорогах.
