Британія опинилася в епіцентрі нової фінансової турбулентності. Проблеми з бюджетом, які роками накопичувалися, нині обертаються кризою на ринку довгострокових облігацій. Інвестори дедалі менше довіряють уряду у його спроможності стабілізувати фінанси без удару по зростанню, тому масово розпродають папери, а прибутковість 30-річних гілтів уперше з 1998 року перевищила позначку 5,7%. Це означає, що кожен новий запозичений фунт обійдеться дорожче, а видатки на обслуговування боргу вже зросли до 8% бюджету — вдвічі більше, ніж до пандемії.
Наслідки для уряду очевидні. Лише підвищення ставок з березня коштувало державній скарбниці додаткових 8 мільярдів фунтів. Цей тиск значно обмежує простір для маневру канцлерки Рейчел Рівз, яка готується презентувати бюджет 26 листопада. Її фіскальне правило передбачає покриття поточних витрат за рахунок податків протягом п’яти років, а запозичення мають спрямовуватися лише на інвестиції. Проте для повернення навіть до мінімального резерву їй потрібно знайти близько 35 мільярдів фунтів.
Фінансові ринки не забули кризу 2022 року, коли так званий «міні-бюджет» Ліз Трасс підірвав довіру інвесторів і змусив Банк Англії втручатися. Тепер ситуація може повторитися в іншій формі: ринки вимагають суворішої дисципліни, а політики обмежені тиском виборців і власної партії. Рівз і прем’єр Кір Стармер уже були змушені відмовитися від низки скорочень витрат через опір у лейбористській фракції, що залишає податки головним інструментом наповнення бюджету. Але нові підвищення податків ризикують ще більше загальмувати слабке економічне зростання й поглибити кризу вартості життя.
Ситуація ускладнюється глобальними тенденціями. Довгострокові облігації по всьому світу втрачають привабливість: інвестори вимагають премії за ризики, адже уряди нарощують борги для фінансування соціальних і військових програм. Тому Великій Британії доводиться змагатися за капітал на жорсткішому ринку, ніж будь-коли. Навіть рекордні продажі гілтів цього тижня показали: попит є, але за надзвичайно високими ставками.
Економісти попереджають про «фіскальну пастку»: спроби заспокоїти інвесторів податковими заходами підривають попит, скорочують надходження до бюджету й змушують вдаватися до нових обмежень. Це може створити замкнене коло — своєрідний «doom loop», коли уряд втрачає контроль над власною політикою. Аналітики RBC BlueBay зазначають, що без рішучих змін у сфері соціальних витрат довіра до Британії може ще більше впасти.
Водночас у Рівз є кілька можливих важелів. На користь уряду працює зменшення обсягів продажу довгострокових облігацій, що трохи знижує тиск на ринок. Крім того, Банк Англії готується до коригування своєї програми «кількісного згортання» і може обмежити продажі довгих паперів, щоб стабілізувати ситуацію. Bloomberg Economics прогнозує скорочення активних продажів і перехід акценту на коротші інструменти, що дозволило б знизити витрати на запозичення.
Попри це, загрози залишаються високими. Стерлінг уже відреагував падінням, а економічні прогнози Офісу бюджетної відповідальності готують уряду нові виклики. В умовах рекордного боргового навантаження і найвищих податків за десятиліття Рейчел Рівз доведеться балансувати між вимогами ринків та інтересами виборців. І хоча пряме звернення по допомогу до МВФ виглядає поки гіпотетичним, сама поява таких сценаріїв у публічному дискурсі показує, наскільки серйозно інвестори сприймають ризики.
Велика Британія стоїть на межі фінансового зламу. Якщо уряду не вдасться одночасно відновити довіру ринків і уникнути соціально-політичного вибуху, країну можуть чекати нові потрясіння. Тиск з боку боргового ринку вже довів, що він має потужне право вето на фіскальну політику, і наступні тижні стануть випробуванням для здатності Лондона знайти баланс у кризових умовах.
