США та Росія ведуть закриті перемовини про можливу мирну угоду, яка може зупинити бойові дії в Україні, але фактично закріпить контроль Кремля над значною частиною окупованих територій. За даними Bloomberg, ці домовленості можуть бути оголошені вже найближчими тижнями.
Джерела, знайомі з перебігом дискусій, повідомляють: сторони обговорюють варіант, за якого Москва зупиняє наступ у Херсонській та Запорізькій областях, але зберігає контроль над Кримом, частинами Донбасу, а також територіями, захопленими після 2022 року.
Для України така пропозиція є політично та стратегічно болісною. Втрата близько 20% території означає не лише територіальні поступки, а й суттєвий удар по національній безпеці та міжнародній позиції держави.
Президент Володимир Зеленський наголошує, що мирна угода можлива лише за умов справедливості та гарантій безпеки. На його думку, “гідний і надійний мир” може бути досягнутий лише спільними зусиллями союзників та без поступок агресору.
Білий дім офіційно назвав публікацію Bloomberg спекуляцією, але не заперечив факт існування контактів з Кремлем. У Москві від коментарів утрималися, що лише підсилює інтригу навколо переговорів.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск після зустрічі із Зеленським заявив, що “замороження” конфлікту може бути ближчим, ніж багато хто вважає. Він підкреслив: Європа повинна брати активну участь у плануванні перемир’я, щоб уникнути угод за спиною Києва.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск виступає під час прес-конференції після брифінгу з керівництвом військових інститутів у Технологічному інституті Повітряних сил у Варшаві, Польща, 30 липня 2025 року — Роберт Ковалевський/Agencja Wyborcza
Важливо, що навіть у разі домовленості Росія збереже претензії на Луганську, Донецьку, Запорізьку та Херсонську області. Частина цих територій перебуває під контролем України, але Кремль прагне закріпити юридичне визнання окупації.
Адміністрація Дональда Трампа, яка від початку другого терміну прагне “перезавантаження” відносин з Москвою, демонструє суперечливу позицію. З одного боку, лунають погрози нових санкцій, з іншого — йде підготовка до особистої зустрічі з Путіним.
Очікується, що саміт Трамп–Путін може відбутися вже найближчим часом, ймовірно в Об’єднаних Арабських Еміратах. Питання в тому, чи буде у цих переговорах врахована позиція України, чи домовленості ухвалять без її участі.
США вже запровадили додаткові 25% тарифів на імпорт з Індії через закупівлю російської нафти, демонструючи готовність тиснути на партнерів Кремля. Проте невідомо, чи будуть ці заходи розширені у разі згоди Путіна на “замороження” війни.
Експерти застерігають: будь-яке перемир’я без повного виведення військ РФ із території України ризикує стати пасткою. Воно дозволить Москві перегрупувати сили, легалізувати здобутки та зберегти важелі тиску на Київ.
Президент Трамп з президентом Росії Володимиром Путіним на саміті G20 в Японії в 2019 році — Ерін Шафф
Терміни “замороження війни” та “мирна угода” у цьому контексті виглядають радше як інструменти політичної гри. Фактично мова йде про те, щоб зупинити гарячу фазу, але залишити конфлікт у стані постійної нестабільності.
Для Зеленського прийняття таких умов — серйозний політичний ризик. Українське суспільство, яке сплатило величезну ціну за опір, навряд чи схвалить поступки без гарантій повернення територій у майбутньому.
Міжнародна політика в цій ситуації балансує між прагматизмом та принципами. Для США і ЄС важливим є зниження ризику ескалації в Європі, але поступки можуть підважити саму ідею міжнародного права.
Якщо угода буде підписана без участі України, це створить небезпечний прецедент: великі держави зможуть визначати долю менших, ігноруючи їхній суверенітет. Це стане викликом не лише для Києва, а й для всієї світової системи безпеки.
Таким чином, майбутнє перемир’я залежить від того, чи зможе Україна зберегти контроль над процесом та заручитися реальною підтримкою союзників. Без цього будь-яка угода ризикує перетворитися на тимчасову ілюзію миру.
