Британія переходить до наступальної дипломатії. Прем’єр Кір Стармер просить партнерів завершити юридичну конструкцію для перетворення заморожених активів РФ на фінансування оборони України й паралельно посилити ембарго на російські енергоносії.
ЄС напередодні погодив дворічне покриття «нагальних потреб» Києва, але відклав рішення щодо позики під активи через застереження Бельгії. Лондон пропонує рухатися синхронно з ЄС, щоби зняти правові ризики і розблокувати мільярди для закупівлі озброєнь.
Візит Володимира Зеленського до Лондона концентрує порядок денний: далекобійні ракети для тиску на Кремль і репараційна позика під активи. Київ вітає санкції США проти Lukoil та Rosneft і закликає нарощувати обмеження, щоб «підняти ціну» війни для РФ.
Москва погрожує «болючою відповіддю» у разі посягання на активи та знецінює ефект санкцій. Та заборона імпорту російського LNG у 19-му пакеті ЄС і вторинні санкції США звужують канали обігу грошей та ускладнюють логістику для експорту енергоресурсів.
Лондонський саміт «коаліції рішучих» проходить у змішаному форматі за участі генсека НАТО Марка Рютте та лідерів Нідерландів і Данії. Ключова мета — звести фінансовий, енергетичний і військовий тиск у єдину стратегію, мінімізувавши «сірі» лазівки.
Стратегічна логіка проста: гроші з активів — на ППО, ракети, БПЛА та боєприпаси; енергетичні санкції — на виснаження бюджету РФ; дипломатія — на консолідацію G7/ЄС. Чим щільніша мережа заходів, тим швидше зростає ціна агресії для Кремля.
Зустріч Зеленського з королем Чарльзом у Віндзорі додає символічної ваги. Публічна підтримка Об’єднаного Королівства має поєднатися з конкретикою: строками, обсягами та номенклатурою поставок, а також із юридично стійким фінансовим механізмом.
