Трагедія в Кривому Розі: удар по дитинству
4 квітня 2025 року став ще одним чорним днем в історії повномасштабної російсько-української війни. Вранці російська ракета з високою вибуховою потужністю влучила поблизу дитячого майданчика в Кривому Розі — рідному місті президента Володимира Зеленського. Унаслідок поєднаного удару ракетами і дронами загинуло щонайменше 19 людей, з них дев’ятеро — діти, ще 72 особи були поранені, 17 із них перебувають у важкому стані.
Голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак підтвердив, що ракета зруйнувала житлові будинки, дитячий майданчик і цивільні об’єкти, а удар стався неподалік від ресторану, який регулярно відвідують місцеві мешканці.
Москва: «Ми били по військових», Київ: «Вони знали, куди стріляють»
Міністерство оборони Росії заявило, що удар був «високоточною атакою» по місцю зустрічі «командирів українських формувань та західних інструкторів», яка нібито проходила в ресторані.
Але в Генштабі ЗСУ ці твердження відкинули як фейкову пропаганду, мета якої — виправдати навмисне вбивство цивільних. Зеленський також відреагував різко:
«Такі удари не можуть бути випадковістю. Росіяни чітко знають, куди б’ють. Це — усвідомлений терор проти дітей, проти міст», — написав він у X (Twitter).
Реакція Європи: засудження і заклик до дій
Засудження з боку європейських лідерів було швидким і емоційним:
Кая Каллас, Високий представник ЄС з питань закордонних справ:
«Росія не прагне миру. Зруйновані вулиці Кривого Рогу — доказ нелюдяності».
Ян Ліпавський, міністр закордонних справ Чехії:
«Це — варварство».
Рубен Брекельманс, міністр оборони Нідерландів:
«Ось чому ми маємо прискорити підтримку України».
Президент Зеленський подякував Японії, Великій Британії, Швейцарії, країнам ЄС за солідарність і політичну рішучість.
Сполучені Штати — мовчання, що гучніше за слова?
На цьому тлі реакція США виявилася різко дисонуючою. Посолка США в Україні Бриджит Брінк висловила співчуття у X, написавши:
«Жахливий удар по Кривому Розі: 16 загиблих, зокрема 6 дітей. Ось чому ця війна має закінчитися».
Жодного слова про Росію як агресора.
Це викликало публічне обурення Зеленського:
«Така сильна країна, такий сильний народ — і така слабка реакція. Вони бояться сказати слово “російська” ракета, яка вбила дітей», — написав він.
Симптом глибшого зсуву у відносинах
Критика США від президента України — це не просто емоційна реакція, а ознака охолодження стратегічного партнерства, що почалося з моменту повернення Дональда Трампа в Білий дім:
- Призупинення військової допомоги Києву;
- Намагання залучити Росію до перемир’я без гарантій безпеки для України;
- Мовчазна відмова адміністрації Трампа прямо називати Росію агресором, навіть у контексті терористичних актів.
Ціна мовчання: коли реакція — тест на мораль
На дев’яту дитину, загиблу під час цієї атаки, припадає дев’ята помилка у міжнародній дипломатії: мовчання або обтічні формулювання не є нейтральністю — вони є сигналом.
Коли посол супердержави не може вжити слово “Росія” у контексті загибелі дітей, це не слабкість — це співучасть мовчанням.
Висновок: відповідальність — це не тільки санкції, а й слова
Трагедія в Кривому Розі — чергове нагадування, що війна триває, і вона не абстрактна. Це конкретні ракети, запущені з конкретного боку, які забирають життя конкретних людей.
«Кожен такий удар — виклик міжнародному співтовариству. І кожна млява реакція — крок до нової безкарності», — резюмував Зеленський.
Світ має не лише засуджувати. Він має називати речі своїми іменами. Бо лише тоді — можливо — вдасться зупинити ті ракети, які вже націлились на наступний дитячий майданчик.
