Коли президент Дональд Трамп оголосив про нову хвилю тарифних заходів, однією з найбільш несподіваних новин стало те, що Росія не була включена до списку країн, що потрапили під мита. За словами секретаря Казначейства Скотта Бессента, це пов’язано з тим, що санкції, накладені на Москву після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, практично припинили торговельні зв’язки між Сполученими Штатами та Росією. За цією логікою, якщо торговельні відносини між країнами вже практично зникли, немає сенсу застосовувати додаткові мита.
Однак торговельні дані вказують на більш складну картину. Згідно з офіційною статистикою, у минулому році Росія експортувала в США товарів на суму близько $3 млрд, переважно це були добрива та платина. Цей обсяг є значно більшим, ніж деякі експортери з менших країн, які потрапили під тарифи Трампа, наприклад, Лаос або Фіджі. Таким чином, питання виникає: чи було виключення Росії з тарифного списку суто з економічних міркувань, чи ж це стратегічне політичне рішення.
Деякі експерти вважають, що Трамп може використовувати тарифну політику як важіль для тиску на Москву в переговорах щодо припинення бойових дій в Україні. За інформацією аналітики Олександри Прокопенко з Carnegie Russia Eurasia Center, ця ситуація є «політичним рішенням» – Трамп не хоче загострювати відносини, поки тривають переговори з Путіним. Подібний підхід підтримується й порівняннями з позицією щодо Ірану, де тариф на імпорт встановлено на рівні 10% – що значно нижче, ніж для Ізраїлю, традиційного союзника США.
Також важливо врахувати склад структури експорту Росії. Вона є третім за величиною постачальником добрив до США, і попри зниження загальних торговельних обсягів через санкції, обсяг експорту добрив з Росії зростав протягом останнього року. Зниження вартості добрив є важливим аспектом для американських фермерів, оскільки високі ціни на цей товар можуть призвести до зростання витрат на виробництво, що, у свою чергу, негативно вплине на сільськогосподарську галузь.
Додатково, Трамп неодноразово погрожував накладенням тарифів на імпорт російської нафти, якщо президент Володимир Путін не погодиться з американськими зусиллями щодо припинення бойових дій в Україні. Такий крок міг би серйозно ускладнити зовнішньоторговельні відносини Росії, адже нафтовий сектор є ключовою складовою її економіки та фінансування військових дій. Водночас, Трамп прагне захистити інтереси американських фермерів, зберігаючи при цьому стабільність цін на добрива, що є невід’ємною частиною аграрного виробництва.
З огляду на зазначене, можна зробити висновок, що рішення виключити Росію з переліку країн, що потрапили під нові тарифи, має як економічні, так і політичні мотиви. З одного боку, санкції, введені за умов війни в Україні, фактично призвели до зменшення обсягів торгівлі між США та Росією, що робить додаткові мита менш ефективними. З іншого боку, Трамп може використовувати це виключення як частину переговорного процесу, намагаючись зберегти опцію для майбутніх економічних заходів, таких як вторинні тарифи на імпорт російської нафти, якщо Москві не вдасться досягти компромісу.
Критики цього рішення наголошують, що незважаючи на заявлене скорочення торгівлі, Росія все ще експортує значну суму товарів у США, і повне виключення її з тарифного переліку може створити дисбаланс у торговельних відносинах. Водночас, інші експерти вважають, що збереження статусу-кво у відносинах з Росією дозволяє адміністрації Трампа зберегти важіль для тиску на Москву під час переговорів щодо припинення бойових дій в Україні.
Також слід відзначити, що політика Трампа щодо тарифів має ширший стратегічний контекст. У новій хвилі митних заходів застосовуються не лише традиційні мита, але й комплекс заходів, спрямованих на компенсацію того, що він називає «несправедливими торговельними бар’єрами», які, за його словами, завдали США економічних збитків протягом багатьох років. Ця стратегія викликає неоднозначну реакцію в міжнародній спільноті, адже вона може спричинити подальшу ескалацію торговельних конфліктів.
У підсумку, рішення виключити Росію з переліку країн, що потрапили під нові мита, є багатогранним. Адміністрація Трампа стверджує, що санкції, введені у зв’язку з війною в Україні, вже практично припинили торговельні зв’язки, і тому нові тарифи не мають сенсу. Проте торговельні дані вказують, що Росія все ще експортує товари на суму близько $3 млрд у США, що викликає питання про повноту аргументації. Можливо, це рішення є частиною ширшої стратегії, спрямованої на збереження важеля для майбутніх економічних заходів, які могли б вплинути на переговори щодо припинення бойових дій. Незалежно від причин, політика Трампа щодо тарифів продовжує залишатися предметом гострих дебатів як у Сполучених Штатах, так і на міжнародній арені, підкреслюючи складність сучасних геополітичних та економічних викликів.
