Криза безпеки: ядерні станції під загрозою
Україна цього року стикається з найважчою зимою за час війни. Російські ракетні атаки знищили значну частину енергетичної інфраструктури, залишивши країну залежною від трьох ключових ядерних станцій — Хмельницької, Рівненської та Південноукраїнської. Ці об'єкти зараз забезпечують 60% електроенергії України.
Попри це, захист цих станцій залишився недостатнім, що поставило країну на межу енергетичної катастрофи. Експерти попереджають, що російські удари можуть легко зупинити роботу станцій, спричинивши масштабні відключення електроенергії.
Відсутність дій: хто винен?
Державна компанія Енергоатом, яка відповідає за управління ядерними об'єктами, опинилася під шквалом критики. Депутати Верховної Ради та експерти звинувачують її у зволіканні із будівництвом захисних споруд.
Ще в березні 2023 року уряд України наказав всім державним енергетичним компаніям забезпечити захист критичної інфраструктури. Це включало використання бетонних конструкцій, металевих укриттів і мішків із піском для захисту обладнання.
Проте Енергоатом розпочав перші закупівлі необхідних матеріалів лише у вересні, через шість місяців після наказу. Експерти називають таку затримку "недопустимою".
Зволікання і ризики
За словами Олександра Харченка, голови аналітичного центру Energy Industry Research Center, затримка в діях Енергоатома пов’язана з упевненістю в тому, що Росія не наважиться атакувати ядерні об'єкти.
"Це наївний підхід, який призвів до значних ризиків," — сказав Харченко.
Водночас компанія зосередила зусилля на довгострокових проектах, таких як розширення Хмельницької АЕС. Будівництво нових реакторів може зайняти понад вісім років і коштувати більше 10 мільярдів євро, що в умовах війни виглядає недоцільним.
Політична відповідальність
Міністр енергетики Герман Галущенко, який раніше обіймав посаду віцепрезидента Енергоатома, також опинився у центрі критики. Його звинувачують у недостатньому контролі за роботою компанії та затримці у впровадженні захисних заходів.
Депутати правлячої партії вже розглядають можливість відставки Галущенка. За словами Андрія Жупанина, заступника голови парламентського енергетичного комітету, міністр і керівництво Енергоатома повинні понести відповідальність, якщо хоча б один реактор буде зупинено через недостатній захист.
Міжнародна підтримка та реакція
Попри затримки, уряд України звернувся до міжнародних партнерів за допомогою. У вересні Галущенко надіслав листа до ЄС із проханням підтримати зусилля щодо захисту ядерної інфраструктури. Також до захисту ядерних станцій долучились регулярні інспекції Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).
У своєму виступі на Генеральній асамблеї ООН президент Володимир Зеленський підтвердив наявність розвідувальних даних про плани Росії атакувати ядерну інфраструктуру, наголосивши, що такі удари можуть спричинити масштабну катастрофу.
Висновок
Ситуація навколо ядерних станцій України є свідченням критичної необхідності покращення управління державними енергетичними компаніями та посилення захисту критичної інфраструктури.
Попри виклики, Україна продовжує шукати шляхи захисту своєї енергетичної системи, адже від стабільності ядерних станцій залежить безпека мільйонів людей. Але без чіткої політичної волі та швидких дій ризик енергетичної катастрофи залишається високим.
