Як нестача захисту енергетичних об'єктів поставила країну на межу енергетичного колапсу
Після численних атак російських ракет енергетична система України опинилася на межі колапсу, з якої країну витягують три залишені ядерні електростанції. Але їх недостатній захист викликав шквал критики від експертів, політиків і громадськості. Як повідомляє газета Дейком, на адресу компанії «Енергоатом» та Міністерства енергетики України звучать звинувачення в недбальстві та нехтуванні безпекою.
В цих умовах на плечі трьох діючих ядерних станцій (Хмельницької, Рівненської та Південноукраїнської) лягло забезпечення 60% електроенергії. Але їхня вразливість перед російськими ракетами створює загрозу енергетичного, а можливо, і екологічного колапсу.
Як повідомляє газета Дейком, українська влада, включно з Міністерством енергетики та компанією «Енергоатом», опинилася під шквалом критики за те, що не вжила достатніх заходів для захисту атомних об’єктів. Чому одна з найважливіших частин енергосистеми країни залишається без належного захисту — питання, яке викликає обурення серед експертів і депутатів.
Вразливість ядерних станцій: головний виклик зимового періоду
З початку масштабного вторгнення Росії об'єкти критичної інфраструктури стали основною мішенню для атак. Вибухи та обстріли призвели до значного пошкодження електромереж, але найбільшу загрозу становить можливий вихід з ладу ядерних станцій. Експерти попереджають: навіть один влучний удар по відкритих розподільчих пристроях чи трансформаторах може зупинити роботу станцій, спричинивши відключення електроенергії до 20 годин. У найгіршому випадку пошкодження інфраструктури навколо реакторів може призвести до радіоактивного забруднення.
У 2023 році внаслідок ракетних атак уже відбулося тимчасове відключення реакторів. Попри це, «Енергоатом» тривалий час ігнорував необхідність посилення захисту. У річному звіті компанія заявила, що одним із пріоритетів є будівництво нових енергоблоків, тоді як питання безпеки існуючих об'єктів залишалося осторонь.
Екологічна небезпека: чим загрожує ядерний удар?
Можливий удар по ядерному об’єкту не лише залишить мільйони людей без електроенергії, а й спричинить катастрофічні наслідки для довкілля. Радіоактивне забруднення ґрунту, води та повітря може поширитися далеко за межі України, зачепивши сусідні країни. За оцінками експертів, навіть невеликий інцидент на ядерній станції може мати наслідки, які можна порівняти з катастрофою на Чорнобильській АЕС.
Україна звернулася до міжнародних організацій, таких як МАГАТЕ, із проханням здійснювати регулярні перевірки стану безпеки ядерних об’єктів. Однак реальний захист, який включає встановлення захисних споруд, досі залишається недостатнім.
Роль уряду та «Енергоатому»: чи можна було уникнути кризи?
Критика спрямована як на «Енергоатом», так і на Міністерство енергетики, очолюване Германом Галущенком. У березні 2023 року уряд видав наказ про захист критичної інфраструктури, але закупівлі захисних конструкцій почалися лише у вересні. Як зазначає експерт Олександр Харченко, відстрочка у виконанні цих робіт є незрозумілою.
З іншого боку, міністр Галущенко заперечує звинувачення, наголошуючи, що захисні заходи були впроваджені поза системою публічних закупівель. Проте це твердження не знімає питань щодо ефективності таких заходів. На тлі критики міністр заявив, що кампанії проти нього оплачують «олігархи», однак це не зменшило кількість закликів до його відставки.
Чи доцільно будувати нові енергоблоки під час війни?
Серед рішень «Енергоатому», які викликають найбільше суперечок, є проєкт розширення Хмельницької АЕС. Вартість будівництва двох нових енергоблоків оцінюється в 10 мільярдів євро, а терміни реалізації — щонайменше вісім років. У той час, коли захист діючих станцій залишається недостатнім, такі витрати викликають обурення.
Експерти та депутати закликають перенаправити ресурси на посилення захисту існуючої інфраструктури, адже без цього будь-яке будівництво може виявитися марним. Андрій Жупанин, заступник голови енергетичного комітету парламенту, наголошує, що на першому місці мають бути питання безпеки.
Міжнародна підтримка: чи допоможе ЄС захистити ядерну інфраструктуру?
З урахуванням масштабності загрози, Україна звернулася до Європейського Союзу із закликом підтримати захист ядерних об’єктів. У вересні 2023 року президент Зеленський на Генеральній Асамблеї ООН наголосив, що кожна атака на енергетичну інфраструктуру може призвести до ядерної катастрофи. У відповідь міжнародна спільнота запропонувала технічну та фінансову допомогу, але значну частину роботи Україна має виконати самостійно.
Політична відповідальність: що чекає на керівництво енергетичного сектору?
Заклики до відставки міністра Германа Галущенка та керівника «Енергоатому» Петра Котіна звучать усе голосніше. Депутати правлячої партії вважають, що у випадку зупинки реакторів через відсутність захисту керівництво має понести відповідальність. Однак, незважаючи на критику, реальні зміни в керівництві залишаються малоймовірними.
Проблема захисту ядерних об’єктів в умовах війни стала лакмусовим папірцем ефективності української енергетичної політики. Незважаючи на обіцянки уряду та «Енергоатому», станції залишаються вразливими перед російськими атаками. Майбутнє енергетичної системи України залежить від того, наскільки швидко будуть вирішені ці критично важливі питання.
