Під час зустрічі у Вашингтоні президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів демонстрували солідарність із президентом США Дональдом Трампом у прагненні наблизити завершення війни. Проте одне питання стало каменем спотикання: чи можна почати мирні переговори з Росією без попереднього припинення вогню.
Ще тиждень тому Трамп підтримував позицію європейських союзників — жодних переговорів без перемир’я. Але після зустрічі у Алясці з Володимиром Путіним він несподівано змінив думку і фактично прийняв кремлівський сценарій, який передбачає переговори на тлі бойових дій.
Жорстка позиція Берліна
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловився максимально відверто:
«Я не можу уявити наступної зустрічі без припинення вогню. Тож давайте працювати над цим і спробуємо тиснути на Росію».
Він повторив цю тезу і на пресконференції після зустрічі:
«Справжні переговори можливі лише тоді, коли в них бере участь сама Україна. А такий саміт можна уявити тільки за умови, що зброя замовкне».
Ці слова відображають консолідовану позицію більшості європейських столиць.
Чому Європа наполягає на перемир’ї
Європейські лідери бачать у припиненні вогню кілька критично важливих аспектів:
- Гуманітарний: припинення атак означає зменшення цивільних жертв і руйнувань.
- Довіра для переговорів: історично саме перемир’я створює мінімальну стабільність, яка робить можливими серйозні дипломатичні домовленості.
- Військовий баланс: зараз російські війська поступово просуваються вперед. Якщо бої не зупинити, Москва отримає ще більший козир на переговорах, домагаючись поступок і територіальних змін.
Перемир’я стало би інструментом зміни динаміки війни. Воно:
- зупинило б російський наступ;
- дало б Україні час на перегрупування та постачання нової зброї;
- дозволило б Києву зайняти сильнішу позицію на переговорах.
Саме через це Кремль виступає проти будь-якого припинення вогню. Для Путіна воно означало б втрату ініціативи на полі бою.
США між Путіним і союзниками
Зміна позиції Трампа після зустрічі з Путіним стала для Європи сигналом тривоги. Якщо США наполягатимуть на переговорах без перемир’я, це створить ризик легалізації російських завоювань і поставить під загрозу єдність західної коаліції.
Для України ж таке рішення може стати катастрофічним, адже воно фактично змусить вести переговори у момент найслабшої військової позиції.
Наполягання Європи на припиненні вогню перед мирними переговорами має не лише морально-гуманітарне підґрунтя, а й суто стратегічне. Це спосіб зупинити російський наступ і дати Україні шанс на переговори без ультиматумів Кремля.
Розбіжність між США та Європою у цьому питанні стане головним випробуванням західної єдності. Від того, чи зможуть союзники домовитися про спільну стратегію, залежить не лише майбутнє мирних переговорів, а й сама можливість справедливого миру для України.
