Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен виступила з офіційними вибаченнями перед Ґренландією у зв’язку зі скандалом, відомим як «спіральна справа». Йдеться про практику, що тривала з 1960-х років, коли данські лікарі без згоди вставляли внутрішньоматкові спіралі дівчатам і жінкам, зокрема й підліткам від 12 років.
Кампанія почалася в 1960-х роках і тривала десятиліттями. Її метою було обмеження народжуваності серед інуїтського населення Ґренландії, яка тоді залишалася колонією Данії. За оцінками, тисячі жінок стали жертвами. Багато хто дізнавався про процедуру лише після ускладнень, що призводили до інфекцій, хронічного болю та безпліддя.
Попри завершення програми у 1990-х, окремі випадки примусових процедур фіксувалися й пізніше. Після 1991 року, коли охорону здоров’я взяла на себе напівавтономна влада Ґренландії, відповідальність частково несуть і місцеві урядовці.
«Ми не можемо змінити минуле, але можемо взяти відповідальність. Від імені Данії я хочу сказати — вибачте», — заявила Метте Фредеріксен. Вона додала, що уряд очікує на завершення незалежного розслідування, розпочатого ще у 2022 році. Також прем’єрка визнала існування й «інших темних розділів» системної дискримінації ґренландців.
Однак реакція у Ґренландії виявилася стриманою. Прем’єр-міністр Єнс Фредерік Нільсен заявив: «Це запізно і недостатньо». Політики одразу заговорили про наступний крок — фінансові компенсації жінкам, які зазнали насильницьких процедур.
Колишній прем’єр Муте Б. Егеде наголосив: «Настав час Данії заплатити». Для багатьох родин фінансове відшкодування стало би визнанням реальної шкоди, завданої жінкам. Питання компенсацій стає не лише правовим, а й моральним, адже мова йде про покоління, позбавлені права самостійно вирішувати власну репродуктивну долю.
Історія Уллат Бах, 63-річної вчительки з Нуку, стала символом справи. У 13 років їй без згоди встановили спіраль, після чого вона була госпіталізована з важкими ускладненнями. Коли жінка намагалася завагітніти в дорослому віці, виявилося, що шрами заблокували яєчники, зробивши вагітність неможливою. «Для мене це важливий день, я відчуваю, що мене нарешті визнали жертвою», — сказала вона.
Скандал оголив глибші проблеми у відносинах Данії та Ґренландії. Інуїтське населення десятиліттями потерпало від дискримінації, асиміляційної політики та контролю з боку Копенгагена. «Спіральна справа» стала концентрованим символом цієї спадщини, а тепер — ще й точкою тиску для перегляду політики автономії.
Вибачення Данії — важливий, але запізнілий крок. Для Ґренландії цього недостатньо: суспільство очікує реальних дій, від компенсацій до глибокої реформи відносин із Копенгагеном. «Спіральна справа» стала не лише питанням медичної етики, а й тестом на готовність Європи визнавати колоніальне минуле і відновлювати справедливість для корінних народів.
