Данія знову тимчасово закрила низку аеропортів після появи невідомих дронів у повітряному просторі. Серед них — стратегічно важливий Ольборг, який використовується як цивільною, так і військовою авіацією. Також були зупинки в Біллунді, другому за величиною аеропорту країни.
Поліція підтвердила: дрони бачили також поблизу двох аеропортів на півдні Данії та військової бази зі винищувачами. Хоча рейси переважно відновили, інциденти стали серйозним сигналом. Влада назвала це спробою «посіяти страх і розділити суспільство».
Міністр оборони Трульс Лунд Поульсен заявив, що операція була системною і виконувалася професійним актором. За його словами, координовані польоти над кількома об’єктами одночасно вказують на складну навігацію та добре організований план.
Водночас уряд визнає: доказів прямої причетності Росії немає, але її не можна виключати. Це відбувається на тлі вторгнень російських літаків у повітряний простір Польщі, Румунії та Естонії, що посилює тривогу в країнах НАТО.
Прем’єрка Метті Фредеріксен вже назвала недавню атаку на Копенгагенський аеропорт «найсерйознішою» загрозою критичній інфраструктурі країни. Хоча Кремль відкидає звинувачення, західні експерти говорять про гібридну війну та випробування меж Заходу.
Глава Мін’юсту Петер Хуммельгор додав, що мета таких операцій — підірвати довіру, створити хаос і змусити громадян почуватися беззахисними. Він наголосив: гібридні атаки стали постійною загрозою, і Данія має відповідати системно.
Копенгаген веде консультації з союзниками по НАТО. Поульсен не виключив звернення до статті 4 Альянсу, яка дозволяє скликати обговорення загроз національній безпеці. Такий крок вже робила Польща після порушень свого повітряного простору російськими дронами.
Аналітики відзначають, що дронові атаки є новим виміром гібридної війни. Вони не створюють прямої військової загрози, але підривають стабільність, вражають економіку та критичну інфраструктуру, змушуючи країни витрачати ресурси на захист.
ЄС готує нові кроки для підвищення здатності виявляти безпілотники. За словами єврокомісара Андрюса Кубілюса, перші етапи реалізації можна очікувати наступного року, однак для повного захисту потрібні серйозні інвестиції та час.
Данія, яка є одним із найбільших союзників України, вже інвестує у засоби протидії дронам та змінює законодавство щодо їхнього використання. Уряд також готується до зустрічі лідерів Європи в Копенгагені, де головною темою стане безпека.
Науковці наголошують: Росія тестує «простір можливостей», перевіряючи реакцію Заходу на провокації. Якщо раніше вона швидко стикалася з жорсткою реакцією США, то зараз Кремль відчуває більше свободи через внутрішні проблеми Америки.
Події у Данії вкотре підкреслили: війна проти України має глобальний вимір. Гібридні атаки Кремля поширюються далеко за межі фронту, стаючи інструментом тиску на європейські держави та засобом ослаблення підтримки Києва.
Таким чином, атаки дронів у Данії стали не лише викликом для національної безпеки, а й сигналом для всього НАТО. Вони змушують Захід замислитися над новими стратегіями протидії гібридній війні та переглянути політику колективної оборони.
