Карта, що зупиняє хаос
На початку серпня 2025 року з’явилися чутки про прорив російських військ на східному фронті. Солдати говорили про нічні бої, перестрілки біля сіл, які ще вчора вважалися безпечними. Саме тоді про це дізналися Руслан Микула та Роман Погорілий — засновники онлайн-мапи DeepState. Їхнє підтвердження стало вибуховою новиною: російські війська просунулися майже на 15 кілометрів.
Публікація карти з відміченим проривом була політично чутливою. На фоні мирних переговорів Києву важливо зберігати позиції, а демонстрація втрат могла послабити аргументи. Водночас замовчування загрози могло призвести до катастрофи. DeepState зробив вибір на користь прозорості.
Після публікації карта DeepState розлетілася соцмережами, а військове керівництво, що спершу применшувало ситуацію, змушене було перекинути елітні підрозділи. Це приклад того, як громадянська ініціатива змусила систему діяти швидше.
Руслан Микула, 30 років, ліворуч, та Роман Погорілий, 26 років, співзасновники DeepState, української групи, яка картографує зміни на передовій в Україні — Брендан Гоффман
Від хобі до впливового ресурсу
DeepState виник у 2020 році як телеграм-канал з новинами про світ. Але вже 2021-го, коли Росія стягувала війська до кордону, автори почали аналізувати супутникові знімки та відео. 24 лютого 2022 року, у день вторгнення, вони запустили інтерактивну карту.
На карті червоним позначені окуповані території, зеленим — звільнені, сірим — зони боїв. Маленькі квадратики та стрілки вказують рух підрозділів. Принцип простий, але за ним — понад 100 волонтерів і співробітників, що щодня оновлюють дані.
DeepState використовує геолокацію відео, супутникові знімки, повідомлення від військових. Основний акцент робиться на перевірці: фейки і пропаганду відсіюють через перехресні джерела. Часом оновлення затримуються, але творці принципово не публікують неперевірену інформацію.
Щодня карту переглядають близько 900 тисяч людей. Для жителів прифронтових міст це спосіб зрозуміти, чи не наблизився ворог. Для журналістів — джерело фактів. Для волонтерів — орієнтир під час евакуацій. Навіть військові часто користуються картою, щоб обходити брак інформації у власній системі Delta.
Мапа DeepState з двома російськими вторгненнями 11 серпня — DeepState
Баланс між свободою і ризиком
Популярність карти викликає і проблеми. Деякі командири просять не показувати втрат, аби уникнути покарань згори. Кремль використовує карту в інформаційній війні. Проте засновники наголошують: незалежність і прозорість — основа довіри.
Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сірський публічно визнав: DeepState є цінним інструментом, адже вказує на загрози втрати позицій. Таке офіційне підтвердження — рідкість, адже влада часто неохоче визнає прориви ворога.
Мери прифронтових міст буквально креслять кола на роздруківках карти, аби зрозуміти, чи досягають їх російські КАБи. Для багатьох людей DeepState став першим сигналом до евакуації. Це перетворює карту з інформаційного ресурсу на інструмент виживання.
Засновники кажуть: головний принцип — не зашкодити військовим. Тому під час українського наступу на Курщині карта два дні не оновлювалася, аби не дати ворогу підказок. Але загалом DeepState виступає противагою замовчуванню втрат.
DeepState стала символом того, як громадянське суспільство в умовах війни може створити альтернативну систему моніторингу. Це також урок для майбутнього: довіра до інформації народжується там, де немає політичної цензури.
В офісах DeepState висить карта із застарілим зеленим затіненням, що ілюструє окуповану Росією територію, разом із рукописними повідомленнями солдатів — Брендан Гоффман
