Франція, один із ключових союзників НАТО, повідомила про випадки дезертирства серед українських військових, які проходили навчання на базах французької армії. Як повідомляє газета «Дейком», це стало черговим сигналом про труднощі, з якими стикається Україна в мобілізації та підготовці військових кадрів у контексті затяжної війни.
Масштаби та природа проблеми
Анонімний представник французької армії підтвердив, що «деяка кількість дезертирств мала місце», однак зазначив, що вони залишаються «дуже незначними» порівняно із загальним обсягом підготовлених військових. Із приблизно 2 300 солдатів, які були треновані у Франції в межах проєкту для 155-ї «Анни Київської» механізованої бригади, більше 50 осіб покинули свої підрозділи під час перебування на території Франції.
Дезертирство пояснюється відсутністю криміналізації цього явища у Франції, що надає військовим більше свободи пересування, зокрема поза межами казарм. Представники французької армії наголошують, що ці випадки не мають системного характеру, але підкреслюють важливість моніторингу подібних ситуацій.
Проєкт "Анна Київська": потенціал і проблеми
155-та механізована бригада, названа на честь князівни Анни Ярославни, дружини французького короля Генріха I, є флагманським проєктом військової співпраці між Україною та Францією. Бригада створена з метою передачі технологічних знань для зміцнення обороноздатності України.
Попри значні ресурси, вкладені у підготовку цієї бригади, вона зіткнулася з низкою проблем. Розслідування журналіста Юрія Бутусова, опубліковане у грудні 2024 року, виявило, що 1 700 військовослужбовців залишили бригаду ще до початку бойових дій. Зокрема, понад 50 солдатів дезертирували під час навчання у Франції.
Журналіст поклав відповідальність на керівництво Збройних сил України, яке, за його словами, витрачає державні ресурси на нові проєкти замість зміцнення вже досвідчених підрозділів. Це розслідування спонукало Державне бюро розслідувань України (ДБР) розпочати перевірку причин дезертирства.
Контекст дезертирства: моральний стан і втрати
Дезертирство серед українських військових, які проходять підготовку за кордоном, може вказувати на зміну ставлення до війни серед окремих солдатів. За даними українського парламенту, у перші чотири місяці 2024 року прокурори розглядали близько 19 000 справ щодо дезертирства або залишення постів. У листопаді 2024 року Україна внесла зміни до законодавства, дозволивши вперше дезертирам повернутися без покарання.
Україна зазнає великих втрат у війні з Росією, яка триває з лютого 2022 року. Президент України Володимир Зеленський у грудні 2024 року заявив, що втрати української армії з початку війни склали 43 000 осіб, а 370 000 солдатів були поранені. Приблизно 50% поранених згодом повертаються до служби.
Реакція військового керівництва
Командувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що особливу увагу приділено розвитку можливостей підрозділів безпілотних систем у межах 155-ї бригади. «Я видав усі необхідні накази для вирішення проблем, які виникли в бригаді», – сказав він.
Командувач Сухопутних військ Михайло Драпатий визнав існування проблем у комплектації, підготовці та управлінському складі бригади. Він підкреслив, що всі виявлені проблеми аналізуються, і вже зроблені відповідні висновки.
Що далі?
Розслідування причин дезертирства, розпочате Державним бюро розслідувань України, триває. За інформацією українського медіа «Суспільне», наразі зарано говорити про будь-які попередні результати.
Попри труднощі, Україна продовжує отримувати підтримку від своїх союзників, зокрема Франції. Проте випадки дезертирства підкреслюють важливість вдосконалення системи підготовки та управління, аби забезпечити належну боєздатність нових підрозділів.
Ця ситуація може стати важливим уроком для України в контексті планування та реалізації масштабних військових ініціатив. Водночас міжнародна спільнота уважно стежить за тим, як Київ розв’язує ці виклики на фоні тривалої війни.
