Українські війська стикаються з нестачею людських ресурсів на тлі виснаження, травм і деморалізації, які завдає тривала війна з Росією.
Як повідомляє газета Дейком, десятки тисяч солдатів залишають свої бойові позиції, намагаючись уникнути психологічного тиску й неминучих втрат.
За даними військових експертів і офіційних осіб, дезертирство стає системною проблемою, яка загрожує боєздатності цілих підрозділів.
Масштаби проблеми
За інформацією Генеральної прокуратури України, з початку війни було порушено понад 100 тисяч справ про дезертирство. Лише за останній рік кількість таких випадків перевищила 50 тисяч. За оцінками аналітиків, реальна кількість дезертирів може бути ще більшою, сягаючи 200 тисяч осіб.
Проблема посилюється через провалену мобілізаційну кампанію. Попри заклики США до збільшення чисельності війська, молоді українці часто уникають призову через недовіру до військових командирів і відсутність чіткої перспективи закінчення війни.
"Війна перетворюється на тюрму"
Солдати, які залишають свої підрозділи, зазвичай виснажені і психологічно зламані. Вони розповідають про хаос на фронті, дефіцит ресурсів і відчуття безвиході.
Сергій Гнезділов, один із небагатьох солдатів, який публічно зізнався в дезертирстві, згадує моменти жаху під обстрілами. "Коли ви сидите під вогнем, з їхнього боку летить 50 снарядів, а з нашого лише один. Ви бачите, як розриваються ваші товариші, і розумієте, що наступна черга може бути вашою," — розповідає він.
Зрив бойових планів
Дезертирство особливо загострює ситуацію на лінії фронту. Цілі підрозділи залишають свої позиції, піддаючи ризику оборонні рубежі. Зокрема, саме це стало однією з причин втрати стратегічно важливого міста Вугледар.
"Ми втратили місто через те, що солдати залишали бойові позиції, відкриваючи фланги для ворога," — розповів офіцер 72-ї бригади. За його словами, на момент втрати Вугледара у батальйонах залишалося лише 10-20% від необхідної чисельності.
Чи варто карати дезертирів?
Українська влада намагається уникати переслідування військових, які залишили позиції. Проте, коли дезертири не повертаються, їх переслідують за законом. Адвокати, які захищають таких солдатів, наголошують на їхньому важкому психологічному стані.
"Люди просто не можуть витримати цієї війни психологічно, а допомоги їм не надають," — говорить адвокат Тетяна Іванова.
Проте військові командири побоюються, що масове виправдання дезертирів через психологічні проблеми створить небезпечний прецедент.
Дезертирство підриває здатність України протистояти російській агресії та загрожує її стратегічним перспективам. Ця проблема вимагає негайного вирішення, зокрема шляхом покращення умов служби, ефективнішого управління військами та надання психологічної допомоги. Без цього Україна ризикує втратити не лише території, а й довіру до своєї армії.
