Понад два з половиною роки після того, як Володимир Путін розпочав так звану "декількаденну операцію" проти України, Росія зіштовхнулася з великим браком особового складу, який стримує її здатність продовжувати війну. Згідно з даними української розвідки, кількість втрат серед російських військових перевищила 665 000 осіб, зокрема понад 1 000 загиблих або поранених за один лише день. Водночас Велика Британія оцінює ці втрати на рівні 648 000, що підтверджує високу інтенсивність боїв.
Як повідомляє газета Дейком, проблеми з поповненням особового складу стають для обох сторін одним із ключових аспектів для перемоги в цьому конфлікті на виснаження. У вересні 2023 року зафіксовано найбільше число втрат для російських військ за весь час війни, і, за прогнозами аналітиків, Кремль продовжуватиме втрачати понад 1 000 військових щодня до кінця року.
Росія стоїть перед вибором: мобілізація чи спроба залучити нових контрактників
Росія використовує декілька джерел для поповнення особового складу, зокрема строковиків, контрактників, резервістів та іноземних найманців. Кремль також використовує військових з Донецької та Луганської областей, бійців з Чечні, а також приватні військові компанії, такі як "Група Вагнера". За останній рік також почали широко використовуватися так звані "Шторм-Z" — підрозділи з ув'язнених.
Російська армія традиційно двічі на рік проводить призов — навесні та восени. Під час останнього осіннього призову Путін заявив, що планується залучити 133 000 нових призовників віком від 18 до 30 років. У 2023 році Кремль підвищив верхню вікову межу для призовників з 27 до 30 років. За законодавством, строковики не можуть бути відправлені на фронт в Україну, але вони можуть виконувати завдання в прикордонних областях, таких як Курська, де російські війська борються з українськими наступальними операціями.
Альтернативні джерела поповнення: контрактники та іноземці
Основу поповнення російських збройних сил також складають контрактники. Останні служать на довготривалій основі, проходячи регулярне навчання, а інколи тренуючи новобранців. Минулого місяця незалежне російське видання iStories повідомило, що уряд виділив 90 мільярдів рублів (близько 926 мільйонів доларів США) на одноразові виплати для нових контрактників, що дозволить залучити 225 000 нових бійців протягом трьох років. Аналітики вважають, що такий крок спрямований на уникнення масштабної мобілізації, яка минулого року викликала значний відтік росіян за кордон.
Росія також залучає іноземних найманців, які отримують вигідні заробітні плати та пропозиції російського громадянства. Водночас інші приватні військові компанії, такі як "Група Вагнера", після спроби заколоту в червні 2023 року підпали під жорсткий контроль Кремля.
Можливість нової мобілізації та реакція суспільства
Минулорічна мобілізація, яка охопила 300 000 резервістів, призвела до хаосу та значного відтоку населення. Проте Кремль, здається, готовий ще раз вдатись до мобілізації, щоб уникнути відчутного дефіциту особового складу. Дослідження показують, що найбільше мобілізація торкнулася регіонів з низьким рівнем доходу, зокрема етнічних меншин.
Залучення нових призовників із заможних регіонів, за словами аналітиків, може викликати сильний політичний спротив, що буде серйозним випробуванням для Кремля. На думку аналітика Вільяма Фріера, Росія активно уникає нової масштабної мобілізації через побоювання втрати підтримки населення, однак політика фінансового стимулювання на деякий час може зберегти стабільність на фронті.
Газета Дейком не змогла перевірити інформацію належним чином, але відомо, що вересневе збільшення грошових виплат до понад 4 000 доларів на місяць для нових контрактників свідчить про відчайдушні кроки Кремля, що намагається заповнити військові ряди без повторної хвилі мобілізації.
Українська сторона також стикається з труднощами
Україна також має проблеми з поповненням армії, хоча її мобілізаційні ресурси значно менші, ніж у Росії. У квітні цього року Київ знизив вік призову з 27 до 25 років, сподіваючись залучити нових рекрутів. На відміну від Росії, Україна отримує суттєву підтримку від західних союзників, що допомагає компенсувати брак живої сили.
Водночас, українські військові мають суттєву перевагу в мотивації: вони борються за захист своєї землі, що стає важливим фактором у війні. На думку аналітика Марка Кансіана, в таких конфліктах мотивація грає значну роль, особливо в умовах тривалих бойових дій.
Висновки
Росія стикається з серйозною дилемою щодо поповнення людських ресурсів, що може стати критичним для продовження бойових дій. При збереженні поточного темпу втрат, Кремль, ймовірно, буде змушений ухвалити рішення щодо додаткової мобілізації або активного залучення нових добровольців. Незалежно від обраного шляху, ситуація вказує на те, що обидві сторони стикаються з серйозними труднощами у веденні війни на виснаження.
Хоча нові стимули можуть на деякий час підтримати чисельність російських сил, критичною загрозою для Кремля є можливість політичної нестабільності, якщо нові хвилі призову торкнуться привілейованих верств населення. Водночас, західні санкції, як зазначають експерти, не мали очікуваного впливу на економічні можливості Росії, що дозволяє Москві тимчасово підтримувати грошові стимули для нових рекрутів.
Попри складнощі з людськими ресурсами, Росія навряд чи зменшить свої агресивні дії найближчим часом, тому обидві сторони, ймовірно, продовжать втрати в рамках цього затяжного конфлікту.
