Новий дипломатичний скандал спалахнув між Україною та Угорщиною після того, як Будапешт затримав українські броньовані банківські автомобілі, що перевозили готівку та золото. Хоча транспортні засоби зрештою повернули Києву, угорська влада залишила у себе активи на суму приблизно 82 мільйони доларів, заявивши про початок розслідування щодо можливого відмивання грошей.
Інцидент став ще одним епізодом у тривалому політичному протистоянні між двома країнами. Відносини між Будапештом і Києвом уже кілька років залишаються напруженими через позицію угорського прем’єра Віктора Орбана щодо війни Росії проти України та його критичне ставлення до санкцій Європейського Союзу проти Москви.
Минулого тижня угорська влада затримала сімох громадян України, які перевозили готівку та золото у спеціальних броньованих автомобілях. У Будапешті заявили, що мають підстави перевірити походження коштів і їхнє призначення.
За попередніми оцінками газети «Дейком», цей інцидент став найгострішим дипломатичним конфліктом між двома державами за останні роки, оскільки він поєднує фінансовий, політичний і геополітичний виміри.
Один з українських транспортних засобів для перевезення готівки перед передачею українській владі після рейду минулого тижня, коли угорська влада вилучила два транспортні засоби разом з готівкою та золотом у Будапешті, Угорщина, 12 березня 2026 року — Мартон Монус
Українська сторона стверджує, що перевезення було повністю законним і здійснювалося державним банком «Ощадбанк». За словами представників банку, броньовані автомобілі були передані українським дипломатам і митникам у четвер, однак під час повернення було виявлено певні пошкодження транспорту.
Найбільше обурення Києва викликало те, що готівка та золото залишилися в Угорщині. У заяві «Ощадбанку» наголошується, що активи «незаконно утримуються угорською стороною».
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав дії Будапешта «безпрецедентним актом державного бандитизму і рекету». За його словами, затримання банківських співробітників було політично мотивованим кроком.
У Києві також заявили, що угорська влада фактично використала затримання як інструмент політичного тиску, намагаючись змусити Україну відновити транзит російської нафти через трубопровід «Дружба», який був призупинений через пошкодження.
Затримані працівники банку були зрештою депортовані з Угорщини та повернулися до України. Проте сама фінансова суперечка залишається нерозв’язаною.
Адвокат затриманих Лорант Хорват заявив журналістам, що, на думку «Ощадбанку», транспортування коштів було «повністю законним». За його словами, банк має намір використати всі юридичні механізми для повернення своїх активів.
Тим часом угорська влада ухвалила спеціальне законодавче рішення, яке дозволяє податковим органам утримувати вилучені кошти та золото протягом 60 днів. За цей час планується перевірити їх походження та оцінити можливі ризики для національної безпеки Угорщини.
Один з українських транспортних засобів для перевезення готівки перед передачею українській владі після рейду минулого тижня, коли угорська влада вилучила два транспортні засоби разом з готівкою та золотом у Будапешті, Угорщина, 12 березня 2026 року — Мартон Монус
Політичний контекст інциденту також відіграє важливу роль. Прем’єр-міністр Віктор Орбан готується до складних парламентських виборів, запланованих на 12 квітня, які можуть стати найсерйознішим викликом для його влади за останні 16 років.
У своїй передвиборчій кампанії Орбан активно використовує тему війни в Україні, заявляючи, що опозиція нібито може втягнути країну у конфлікт. Опозиційні партії ці звинувачення категорично відкидають.
Конфлікт із Києвом також уже мав практичні наслідки на рівні Європейського Союзу. Угорщина заблокувала нові санкції проти Росії та виступила проти великого фінансового пакета допомоги Україні.
На думку аналітиків, нинішня ситуація навколо затриманих коштів може ще більше ускладнити відносини між двома державами та вплинути на внутрішньоєвропейську політику.
Якщо конфлікт не буде врегульовано дипломатичним шляхом, справа може перейти у юридичну площину міжнародного рівня — з участю європейських інституцій або міжнародного арбітражу. Це створить новий прецедент у відносинах між країнами ЄС та державою, що перебуває у стані війни.
