Завантаження публікації
ОГОЛОШЕННЯ

Дискваліфікація Герскевича: пам’ять про війну проти олімпійських правил

Рішення МОК щодо «шолома пам’яті» Владислава Герскевича оголило межі між спортом і політикою та поставило питання про місце воєнної пам’яті на глобальній арені.


Тесленко Олександра
Тесленко Олександра
Газета Дейком | 12.02.2026, 19:10 GMT+3; 12:10 GMT-4

Дискваліфікація українського скелетоніста Владислава Герскевича з олімпійських змагань у Мілано-Кортіна стала однією з найгучніших подій зимового сезону. Причиною став його «шолом пам’яті» із зображеннями понад двох десятків українських спортсменів, загиблих від початку повномасштабного вторгнення Росії.

Рішення Міжнародного олімпійського комітету викликало хвилю дискусій про межі дозволеного самовираження. Спортсмену закинули порушення правил, що забороняють політичні меседжі на полі змагань. Водночас сам Герскевич наполягав: йдеться не про політику, а про вшанування пам’яті.

Президентка МОК Kirsty Coventry особисто прибула до стартового майданчика, намагаючись знайти компроміс. За попереднім аналізом редакції «Дейком», ситуація свідчить про глибший конфлікт між принципом нейтральності спорту та реальністю війни, яка вже чотири роки визначає український порядок денний.

МОК послався на Олімпійську хартію та правило 50, яке забороняє політичні демонстрації під час змагань. У комітеті наголосили: дозвіл одному атлету може створити прецедент. Речник МОК заявив, що збереження «безпечного середовища» вимагає відсутності будь-яких меседжів, навіть якщо вони мають гуманітарний характер.

Італія - ​​10 лютого 2026 року. Владислав Гераскевич з України демонструє свій шолом, який слугує даниною пам'яті спортсменів, що загинули під час нападу Росії на Україну, під час прес-конференції — Леонільд Фогер

Водночас Герскевич — один із найсильніших скелетоністів світу, учасник Ігор у Пекіні — підкреслив, що на шоломі зображені не політики, а спортсмени. «Я не зраджу їхню пам’ять», — сказав він після оголошення рішення. Його команда готує апеляцію до Спортивного арбітражного суду.

Прецеденти в історії олімпійського руху вже були. Найвідоміший — протест американських спринтерів на Іграх 1968 року в Мехіко, коли Tommie Smith та John Carlos підняли кулаки на знак протесту проти расової дискримінації. Тоді їх відсторонили, але медалі залишилися.

Сучасна ситуація ускладнюється контекстом війни Росії проти України. За словами президента Volodymyr Zelenskiy, загинули сотні українських спортсменів і тренерів. Міністр молоді та спорту Матвій Бідний наголосив: «Ми тут лише завдяки нашим захисникам».

Після 2022 року російські та білоруські спортсмени були усунуті від більшості міжнародних стартів, однак згодом МОК підтримав їх повернення за нейтральним статусом. Це рішення також викликало суперечки й дискусії про політику в спорті, санкції та принцип рівності.

Герскевич уже раніше демонстрував громадянську позицію, з’явившись із плакатом «No War in Ukraine» на Іграх у Пекіні. Його нинішній крок став логічним продовженням цієї лінії. Питання лише в тому, чи здатна олімпійська система адаптуватися до нових викликів глобальної безпеки.

Владислав Гераскевич з України під час тренування в шоломі на знак пошани спортсменам, які загинули під час російського вторгнення в Україну, Італія — 11 лютого 2026 року — Аннегрет Хільзе

Юристи зазначають: шанси на успішну апеляцію залежать від трактування поняття «політичний меседж». Якщо суд визнає, що вшанування загиблих спортсменів є гуманітарним актом, а не політичним протестом, рішення можуть переглянути. Втім, практика МОК демонструє консервативний підхід до подібних випадків.

У ширшому вимірі інцидент відображає кризу олімпійської нейтральності. У світі, де війна та геополітика дедалі більше впливають на міжнародні змагання, відокремити спорт від політики стає складніше. Олімпійський рух опинився між прагненням зберегти універсальність і необхідністю реагувати на моральні виклики часу.

Для України цей випадок має символічне значення. Дискваліфікація сприймається не лише як спортивне рішення, а як сигнал про обмеження права на пам’ять. Водночас офіційний Київ заявив, що не планує бойкоту Ігор, обравши шлях дипломатичного протесту.

Історія Герскевича може стати каталізатором ширшої дискусії в межах МОК щодо реформування правил самовираження спортсменів. Чи можливий компроміс, який дозволить вшанування без політичної інтерпретації? Від відповіді на це питання залежить майбутнє олімпійського руху в епоху глобальних конфліктів.

Владислав Гераскевич з України під час тренування в шоломі на знак пошани спортсменам, які загинули під час російського вторгнення в Україну, Італія — 11 лютого 2026 року — Атіт Перавонгмета


Тесленко Олександра — Кореспондент, який спеціалізується на суспільно важливих темах, пише про політику, бізнес, екологію та культуру. Вона проживає та працює в Україні.

Цей матеріал є частиною розгорнутої теми: Олімпійські ігри, яка охоплює численні цікаві аспекти цієї події. Газета «Дейком» ретельно відстежує події, проводячи перевірку джерел та інформації, щоб забезпечити нашим читачам найбільш точне та актуальне інформування.

Цей матеріал опубліковано 12.02.2026 року о 19:10 GMT+3 Київ; 12:10 GMT-4 Вашингтон, розділ: Світові новини, Суспільство, Політика, Спорт, Аналітика, із заголовком: "Дискваліфікація Герскевича: пам’ять про війну проти олімпійських правил". Якщо в публікації з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.

Читайте щоденну газету та загальну стрічку новин газети Дейком, яка поєднує багато цікавого в понад 40 розділах з усіх куточків світу.


Save
ОГОЛОШЕННЯ

Новини, які можуть Вас зацікавити:

Штатні та позаштатні журналісти газети «Дейком» щодня готують сотні публікацій, щоб читачі отримували найоперативнішу, перевірену й глибоку інформацію. Ми працюємо для тих, хто хоче розуміти суть подій, бачити широку картину та бути на крок попереду.

Останні новини

Вибір редакції