Протягом понад двох десятиліть Дмитро Козак був одним із найбільш довірених помічників Володимира Путіна, виконуючи найчутливіші доручення Кремля — від підготовки зимової Олімпіади в Сочі до інтеграції анексованого Криму. Однак після 2022 року його політична кар’єра різко змінила траєкторію.
За даними інсайдерів у Кремлі та західних контактів, Козак став єдиним високопоставленим чиновником, близьким до Путіна, який у приватних розмовах назвав вторгнення в Україну стратегічною помилкою. Він не підтримав воєнну ескалацію, а згодом представив президенту план припинення бойових дій і початку переговорів про мир.
Козак народився в Україні, служив у радянському спецназі, а свою політичну кар’єру почав у мерії Санкт-Петербурга, де познайомився з Путіним. Його репутація «політичного фіксера» дозволила йому керувати проектами на кшталт Олімпіади-2014 і процесом інтеграції Криму після анексії 2014 року.
Напередодні повномасштабної війни він брав участь у переговорах із західними дипломатами. Однак, за свідченнями джерел, на засіданні Ради безпеки РФ перед вторгненням Козак виступив проти агресії, попередивши про масштабний опір українців та серйозні наслідки для Росії.
Невдалий мирний план
Через кілька днів після початку війни Козак, за даними Reuters і кремлівських інсайдерів, представив Путіну проєкт угоди з Україною, що передбачав припинення вогню. Проте президент відкинув цю ініціативу, обравши шлях затяжного конфлікту.
У 2025 році Козак знову запропонував план врегулювання, який включав мирні переговори, реформу внутрішньої політики та обмеження впливу російських силових структур. Але й цього разу його пропозиції не були враховані.
Розбіжності з Путіним коштували Козаку політичної ваги. Багато його повноважень, зокрема робота з Молдовою та сепаратистськими регіонами Грузії, були передані Сергію Кирієнку, який навпаки активно підтримує війну та курує окуповані території України.
Козак перестав з’являтися на публіці так часто, як раніше. Його місце в переговорах з Києвом зайняв інший кремлівський представник — Володимир Мединський. Сам Козак зберіг формальну посаду заступника керівника адміністрації президента, що, на думку експертів, свідчить про лояльність Путіна до своїх старих кадрів, навіть якщо вони втрачають вплив.
Канал до Заходу
Попри зниження ролі, Козак зберігає контакти з неофіційними західними посередниками. Один із них підтвердив, що після 2022 року кілька разів зустрічався з ним і чув від Козака чіткі слова незгоди з вторгненням.
За його словами, чиновник часто просив: «Дайте мені аргументи» — маючи на увазі ідеї, здатні переконати Путіна змінити курс. Це свідчить, що навіть втративши ключові повноваження, Козак шукає способи вплинути на президента та відновити мирний процес.
Ситуація з Козаком є показовою для нинішнього балансу сил у Кремлі. Його відсунення на другий план відображає посилення «партії війни» та зростання впливу силових структур. Одночасно це демонструє, що навіть у найближчому колі Путіна існує приховане невдоволення його курсом та готовність деяких фігур шукати компроміс із Заходом.
