Президентство Дональда Трампа, особливо його другий термін, виявилося не лише політичною боротьбою за вплив у сучасному світі, а й масштабною кампанією з переписування історії США. Чимало його заяв стосуються не лише поточного моменту, а й трактування минулого, яке, за його словами, було викривлене "ліберальними" інтелектуалами та політиками. Американський президент не просто переписує окремі факти — він прагне створити альтернативну версію національної історії, яка б відповідала його політичним цілям. І хоча частина громадськості і вітає ці зусилля як боротьбу з історичними перекрученнями, чимало критиків вбачають у них небезпечну тенденцію маніпулювання історією на догоду сучасним політичним потребам.
Маніпулювання історією через патріотичні міфи
З самого початку своєї політичної кар'єри Трамп неодноразово підкреслював, що Америка була великою нацією, але її велич була зраджена ліберальними елітами, що "вкрали" її багатства та позбавили гордості. У своїх виступах він часто використовує яскраві образи з минулого країни, аби донести ідею, що Америка була "кращою" в свій золотий вік, але згодом зазнала зрадницької політики з боку урядів, що не змогли захистити національні інтереси.
Цей наратив про «велику Америку», яка стала жертвою слабкості своїх власних лідерів, продовжує пропагувати Трамп в своїх численних виступах. Наприклад, коли він говорить про рабство в США, то робить це з таким формулюванням, яке зводить до мінімуму його вплив на сучасне американське суспільство, одночасно акцентуючи на тому, що рабство було "зламане" і тому "немає чого більше обговорювати". Трамп намагається зобразити це як частину «непотрібного минулого», щоб зосередитись на тих моментах, які він вважає важливими для власної політичної боротьби — зокрема, на технологічних досягненнях і «порятунку» нації від зовнішніх ворогів.
Трамп відвідує захід з нагоди Дня незалежності на горі Рашмор у 2020 році. Том Бреннер
"Радикальні зради" та американський патріотизм
Однією з основних тем, яку Трамп піднімає в своїй інтерпретації американської історії, є ідея "радикальних зрад". Трамп стверджує, що від часу заснування Сполучених Штатів країна потрапила під вплив еліт, які прагнули змінити основні принципи нації — свободу, патріотизм, гідність. Відповідно до цієї концепції, сучасні політики, на думку Трампа, продовжують "зраджувати" країну, маніпулюючи історією і витісняючи патріотизм на задній план.
Так, під час одного з виступів Трамп звернувся до американців, заявивши, що нинішній уряд, на його думку, "викривлює правду" про важливі історичні моменти. За його словами, "радикальна, корумпована еліта" не лише обкрадає американців, а й навчає молодь соромитися своєї спадщини. Тому він вважає за необхідне "виправити" це, створивши нову історію, яка сприятиме підвищенню патріотизму.
Переробка конкретних подій: 6 січня та "Маніфестна доля"
Трамп не просто оперує широкими поняттями, але й бере конкретні історичні моменти для того, аби адаптувати їх під свої цілі. Одним з таких прикладів є події 6 січня 2021 року, коли його прихильники штурмували Капітолій у Вашингтоні. Для Трампа це було не спробою перевороту, а актом протесту «справжніх патріотів», які борються за свою країну. Він вважає, що ці події потрібно трактувати не як злочин, а як законне вираження протесту проти фальсифікацій на виборах. В результаті, Трамп помилував тисячі осіб, засуджених за участь у заворушеннях, і навіть доручив своєму Міністерству юстиції вилучити всі дані про ці злочини з офіційних джерел.
Іншим прикладом є повернення до концепції «Маніфестної долі» — ідеї, яка стверджувала, що США мають божественне право розширювати свої території на континенті. Трамп неодноразово посилався на цей концепт, а тепер навіть використовує його для виправдання своїх космічних амбіцій, заявляючи, що США повинні відправити людей на Марс і здійснити нові завоювання на інших планетах.
Ці дії і висловлювання Трампа викликають серйозну критику з боку істориків, які наголошують на важливості врахування контексту історичних подій. Для них використання таких термінів без розуміння їхнього справжнього значення є не лише помилковим, а й небезпечним, оскільки це може сприяти формуванню хибного сприйняття історії серед широких верств населення.
Президент Дональд Трамп розмовляє з журналістами та підписує розпорядження в Овальному кабінеті Білого дому 23 січня. Джабін Ботсфорд
Історія як інструмент політичної боротьби
Але найбільша небезпека в тому, що Трамп намагається зробити історію інструментом своєї політичної боротьби. Він прагне не просто змінити наратив, а й переписати самі основи національної ідентичності, пропагуючи ідею, що Америка є виключно великою і непереможною нацією, яка зазнала втрат через слабкість своїх лідерів. Сьогодні це перетворюється на політичну платформу, яка підсилює його власну популярність серед консервативної частини суспільства, при цьому ведучи до небезпечних наслідків для розвитку національної самосвідомості.
Трамп намагається замінити національну історію на патріотичний міф, де всі помилки минулого ігноруються, а визнання трагедій, таких як рабство або геноцид корінних народів, є просто частиною «занадто темного» періоду, про який краще не говорити. Таким чином, Трамп намагається створити альтернативну історію, що служить не стільки науці, скільки політичним цілям, задля підсилення власної влади.
Наратив Трампа щодо американської історії — це не просто переписування фактів. Це спроба створити нову історію, що відповідає його політичним ідеям, та одночасно намагається відновити моральну велич нації, яку, на його думку, зруйнували попередні уряди. Водночас таке перероблене минуле загрожує тим, що нація, яка забуває свої помилки, не може створити здорове майбутнє.
