Другий танкер із партією російського зрідженого природного газу з проєкту Arctic LNG 2, що перебуває під західними санкціями, пришвартувався у Китаї. За даними системи LSEG, судно Voskhod LNG із вантажем у 150 тисяч кубометрів газу прибуло до терміналу в порту Тішань, розташованому в південно-західній провінції Ґуансі.
Це вже друге постачання після того, як наприкінці серпня танкер Arctic Mulan доставив вантаж у термінал Бейхай. Тоді це була перша партія газу з Arctic LNG 2, яка дійшла до кінцевого споживача від запуску виробництва у 2023 році. Таким чином, Китай стає головним напрямком збуту російського СПГ, тоді як Захід намагається блокувати проєкт через війну в Україні.
Arctic LNG 2 — стратегічний проєкт російської компанії Novatek, що мала амбітні плани з виробництва 19,8 мільйона тонн СПГ на рік. Однак санкції та дефіцит криголамних газовозів серйозно обмежили експорт. За даними Kpler, у 2024 році було завантажено лише вісім партій газу, частина яких залишилася на російських плавучих сховищах. Цьогоріч вдалося відправити шість партій, здебільшого на схід уздовж Північного морського шляху.
Постачання збіглося з візитом Володимира Путіна до Пекіна, де він зустрівся з Сі Цзіньпіном на саміті ШОС та військовому параді. Це символічно підкреслює, що Китай стає головним партнером Москви у сфері енергетики, компенсуючи втрату європейських ринків. Для Пекіна такі поставки — вигідний інструмент диверсифікації імпорту, тоді як для Кремля — можливість зберегти валютні надходження попри санкції.
Разом із тим, проблеми Arctic LNG 2 лише наростають. Брак спеціалізованих газовозів заважає своєчасним доставкам, а санкційний статус танкерів ускладнює логістику. Деякі судна нині стоять на Камчатці, а ще одне перебуває у Південно-Китайському морі між Тайванем і Хайнанем. Це свідчить про складність із реалізацією газових контрактів навіть за наявності покупців.
Поставки в Китай демонструють готовність Москви обходити обмеження, але водночас підтверджують, що її енергетична стратегія дедалі більше залежить від однієї країни. Це створює ризики для майбутнього Arctic LNG 2, адже будь-які зміни у відносинах із Пекіном можуть підірвати здатність Росії фінансувати війну.
