У 2025 році виповнюється 250 років з дня народження Джозефа Меллорда Вільяма Тернера — художника, чий вплив на британське мистецтво, сприйняття природи та сучасну екологічну свідомість не згасає. В епоху змін клімату та урбанізації його полотна набувають нового змісту, стаючи не просто мистецтвом, а візуальним свідченням утрати.
Попри загадковість особистого життя, Джозеф Тернер залишив величезну спадщину — близько 300 картин і понад 37 тисяч ескізів, які зберігаються у галереї Тейт Британія. Його картини, сповнені динаміки, світла й атмосфери, відтворюють світ у постійному русі.
Він змальовував бурі, пожежі, палаючі неба і крижані пейзажі з такою емоційною наснагою, що глядач відчуває себе свідком стихії. Картина «Снігова буря — пароплав у гирлі гавані» стала символом його естетики: розмиті межі моря й неба, темні хмари й блискавки — усе це візуальна метафора хаосу, у якому існує людина.
Автопортрет Дж. М. В. Тернера, написаний, коли йому було 24 роки.Кредит...Архів Універсальної історії/Getty Images — Архів Універсальної історії/Getty Images
Ці роботи, створені у XIX столітті, нині мають надзвичайну наукову цінність. Британська художниця Емма Стіббон, яка відвідала місця, де малював Тернер, засвідчила катастрофічні зміни: льодовики, зображені на його ескізах, майже зникли.
Ці полотна — не лише історія живопису, а й візуальний архів змін клімату. Вони ілюструють, що саме ми втрачаємо — не тільки в плані пейзажу, а й у сенсі споглядання краси та її емоційного впливу.
На відміну від академічних художників свого часу, Тернер не прагнув точності форм. Його пейзажі радше передають стан природи, її дихання. Світло стало його головним інструментом. Полум’я, сутінки, туман — усе це він перетворював на емоцію.
Це світло досі просвічує крізь його роботи в Тейт Британія. Тут демонструються як класичні англійські пейзажі, так і авангардні полотна, що межують із абстракцією.
«Снігова буря — пароплав біля гирла гавані» у галереї Тейт Британія в Лондоні. — Том Джеймісон
Тернер не лише творив мистецтво, а й оберігав його: викуповував свої картини, щоб згодом передати національній колекції. Так він заклав фундамент для інституційного збереження художньої спадщини.
Іншим важливим місцем, пов’язаним із митцем, є його сільський дім Sandycombe Lodge. Сьогодні тут діє музей, де експонуються невідомі акварелі із зображеннями тварин і птахів. Малюнки, зроблені у полях, на полях листів, навіть у маргіналіях — це докази того, що Тернер спостерігав світ з допитливістю натураліста.
Його уважність до природи — у кожній лінії пера. На одному з аркушів — сова, на іншому — павич із яскравою синьою головою, ще далі — чапля з рибиною в дзьобі.
Після смерті Тернер залишив британській державі багато робіт. Зараз у колекції галереї Тейт Британ знаходиться близько 37 500 паперових експонатів — Том Джеймісон
Завдяки цим ескізам, за словами вчених, можна реконструювати екосистеми того часу. У добу до фотографії Тернер став своєрідним хронікером біорізноманіття.
Марґейт — ще одне ключове місце його біографії. Тут він прожив частину дитинства та пізніше повертався знову і знову. На цьому узбережжі він створив понад 100 полотен. Саме тут розташований сучасний виставковий простір Turner Contemporary — архітектурний жест пам’яті, що поєднує минуле й сучасність.
Саме тут сьогодні виставляється «Waves Breaking on a Lee Shore at Margate», де видно енергію, з якою художник взаємодіяв з матерією.
Тейт Британ зберігає найбільшу у світі колекцію робіт Тернера — Том Джеймісон
Тернер — художник ризику. Він малював у прискореному темпі, у публічному просторі, вносив останні штрихи просто на виставках. Одного разу додав червону пляму до картини поруч із роботою Констебля, після чого той промовив: «Він прийшов і вистрілив з гармати».
Його творчість неодноразово ставала предметом інтерпретацій у сучасному мистецтві. Наприклад, Марк Ротко говорив, що Тернер навчився у нього, натякаючи на близькість до абстракції.
Френк Боулінг, інший видатний художник ХХ століття, підтвердив: у Тернера фарба не просто кладеться на полотно — вона «міситься», «тече», «рве поверхню» — і це досвід, що резонує з тілом.
> v galereyi Teyt Britaniya.webp"> Лондон з Гринвіч-парку» в галереї Тейт Британія — Том Джеймісон
Тернер — не просто фігура мистецтва. Це художник, який говорив про страх, про велич, про красу. Його бурі — це про внутрішній стан, його світло — це про надію. Його мистецтво нагадує, що ми маємо бачити світ, поки ще маємо, що бачити.
