Останні дипломатичні контакти між США, Росією та Україною показали: мирні переговори нерозривно пов’язані з енергетикою. За інформацією кількох джерел, на полях зустрічей у Москві та на саміті в Алясці сторони обговорювали варіанти енергетичних угод, які могли б стати стимулом для Кремля погодитися на поступки.
Одним із ключових питань стало можливе повернення Exxon Mobil до проєкту Сахалін-1. Компанія вийшла з Росії 2022 року після початку війни, втративши мільярди. Кремль тоді фактично націоналізував частку Exxon. Тепер у Вашингтоні й Москві знову говорять про умови повернення американського гіганта, але лише у випадку зняття частини санкцій.
Ще однією темою переговорів стали поставки американського обладнання для проєкту Arctic LNG 2, який перебуває під західними санкціями. Росії вкрай потрібні технології для зрідженого газу, адже власних потужностей не вистачає. Варіант співпраці з США виглядає як альтернатива китайським технологіям, що може послабити стратегічний союз Москви і Пекіна.
Обговорювалося також питання про купівлю США російських атомних криголамів. Цей сценарій виглядає парадоксальним: країна, що запроваджує санкції, паралельно розглядає варіанти закупівель у держави-агресора. Але для Трампа такий хід став би «угодою для заголовків» після саміту.
Американський посланець Стів Віткофф у серпні відвідав Москву, де зустрічався з Путіним і його радником Кирилом Дмитрієвим. Саме там почали формуватися контури можливих домовленостей. Пізніше питання обговорювали у Вашингтоні, де Президент Дональд Трамп прагнув продемонструвати успіх власної дипломатії.
Західні союзники поставилися до цих планів із насторогою. ЄС вже визначив курс на повну відмову від російського газу до 2027 року. Перехід США до двосторонніх енергетичних угод з Кремлем виглядає як удар по європейській єдності. Це може підірвати довіру Брюсселя й дати Росії шанс розколоти Захід.
Ситуацію ускладнює тиск санкцій. Російський Arctic LNG 2 частково відновив роботу, але не може вийти на повну потужність через відсутність спеціалізованих танкерів. П’ять завантажених у 2025 році газових партій лише підтвердили: санкційний режим діє, але Москва шукає обхідні шляхи.
Для США дилема очевидна: з одного боку, прагнення приборкати Росію економічними обмеженнями, з іншого — бажання отримати вигідні угоди та зменшити залежність Москви від Китаю. Вашингтон бачить у можливому поверненні Exxon Mobil чи співпраці з LNG-сектором інструмент впливу.
Китай у цьому контексті залишається головним викликом. Пекін і Москва мають формат «партнерства без обмежень», оголошений напередодні вторгнення. Понад 40 зустрічей Сі Цзіньпіна та Путіна за останнє десятиліття лише підтверджують близькість їхніх позицій. США намагаються підірвати цей альянс через пропозицію економічних альтернатив.
Однак сама ідея енергетичних угод США і Росії на тлі війни в Україні виглядає суперечливою. Вона створює ризик легітимізації Кремля без реального прогресу в мирних переговорах. Україна може опинитися в ситуації, коли її доля вирішується не за столом переговорів, а в кулуарних домовленостях щодо нафти й газу.
Наразі остаточних рішень немає. Exxon, Rosneft і Novatek утримуються від коментарів. Однак сам факт обговорень свідчить: енергетика стала невід’ємним елементом політики й дипломатії. Для України це означає необхідність уважно стежити за тим, аби домовленості великих гравців не знецінили її інтереси та жертви.
